Нові стандарти звітування видобувних компаній в Україні

На території України зосереджено достатні запаси природного газу для забезпечення власних потреб. Згідно зі звітом BP за 2017 рік, за обсягами доведених запасів газу Україна займає друге місце серед країн Європи із показником 1,1 трлн кубометрів, більше тільки в Норвегії – 1,7 трлн кубометрів.

Попри це, за обсягами видобутку – лише четверте, видобуваючи близько 20 млрд кубометрів, тоді як в Норвегії – у 6 разів більше – 123 млрд кубометрів.

Водночас, Україна залишається залежною від імпорту природного газу. У 2017 році загальний обсяг споживання газу становив 32,2 млрд кубометрів, з нього імпортовано – 14,1 млрд кубометрів, або 43,8%.  Згідно зі звітом Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), у 2016 році надходження від видобутку становили майже 132 млрд грн (5,15 млрд дол.), або 5,4% ВВП.

Зважаючи на це, уряд визначив реформу видобувного сектору однією з пріоритетних як для досягнення енергетичної незалежності, так і для збільшення економічного зростання. Іншими словами, влада ставить собі завдання створити належні умови для роботи видобувних компаній.

За останні два роки Україна досягла значних результатів у питанні покращення бізнес-клімату у сфері видобутку газу. Найбільш значимими результатами, безмовно, є дії спрямовані на прогнозованість та підвищення ліквідності сектору. У цьому контексті зменшено рентні ставки та гарантовано їх незмінність до 1 січня 2023 року на законодавчому рівні. Очікується, що це стимулюватиме компанії інвестувати у видобуток, відтак, за рахунок більших обсягів видобутку, загальні рентні надходження до держбюджету залишається незмінними. Як повідомляє Асоціація газовидобувних компаній України, обсяги буріння зросли на 72% – до 38 нових газових свердловин за результатами перших 9 місяців 2018 року, порівнюючи з аналогічним періодом 2017 року.

Підвищення доступності до інформації у видобувній сфері на всіх рівнях є не менш важливим завданням, яке ставить перед собою уряд. Значна увага приділяється питанню забезпечення доступу до геологічної інформації, що необхідна інвесторам та компаніям для прийняття рішень, а також прозорим процедурам щодо аукціонів на доступ до користування надрами. Зокрема, розпочато пілотний проект з продажу 30 спецдозволів на базі електронного майданчику ProZorro.Sale, що значно зменшує людський фактор та, відповідно, корупційні ризики у питанні забезпечення доступу до надр. Перший раунд, оголошений 6 грудня 2018 року, включає 10 нафтогазових ділянок.

Іншим важливим аспектом є забезпечення доступу до інформації про результати роботи видобувних компаній, зокрема про обсяги видобутку, обсяги сплачених податків, що особливо актуально в умовах запровадженої з початку 2018 року децентралізації ренти (5% від рентних платежів залишаються в місцевих бюджетах громад, де здійснюється видобуток). Робота в цьому напрямку ведеться ще з 2009 року, коли Україна долучилась до міжнародного стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей. Зокрема, цього року Міжнародний секретаріат ІПВГ вперше оцінював прогрес впровадження ініціативи в Україні станом на кінець 2017 року. За підсумками валідації, Україна отримала статус «значний прогрес» у впровадженні ІПВГ.

За цей час вийшло три національних звіти ІПВГ, що покривають за 2013-2016 роки, при цьому кожен наступний містив більш повний перелік інформації. У звітах відображено інформацію, яку надавали видобувні компанії (частина – на добровільній основі). Попри те, що не всі компанії хотіли ділитись інформацією, останній звіт за 2016 рік охопив понад 95% суми податкових та інших платежів на користь держави. Також, дані про обсяги платежів в розрізі окремих компаній, за типами (податкові або неподаткові) і видами (рента, екологічний збір та інші), останніх двох звітів стали доступними в машиночитному форматі.

Кількість компаній, що надали та не надали інформацію для підготовки звітів ІПВГ

Вид діяльності

(видобування)

Звіт 2013 рік Звіт 2014-2015 роки Звіт 2016 рік
Надали інформацію Не надали інформацію Надали інформацію Не надали інформацію Надали інформацію Не надали інформацію
Нафта і газ 49 40 32 29 29 5
Вугілля 17 10 12 7
Руди металів 10 7 10 3

 

Разом з тим, поки звітність відображає лише суб’єктів та види платежів, але не в розрізі проектів. Обов’язкова проектна звітність є стандартом розкриття даних про платежі на користь держави, що успішно застосовується в країнах ЄС, Норвегії, Канаді та інших юрисдикціях. Серед тих, хто прозвітував – і компанії з активами в Україні. Наприклад, за обсягами податків, сплачених у 2017 році в Україні британськими видобувними компаніями, 93% або майже 50 млн дол. припадає на Ferrexpo та JKX. Зокрема, обидві компанії відзвітували про обсяги сплачених податків в розрізі окремих родовищ.

Найбільшого прогресу із впровадження ініціативи вдалось досягти в цьому році із ухваленням Закону “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, який об’єднує і положення стандарту ІПВГ, і вимоги європейського законодавства щодо проектної звітності. Для його прийняття знадобилося 2 роки, кілька голосувань, десятки зустрічей та обговорень за участі зацікавлених сторін. Закону вдалося подолати чималий супротив, завдяки підтримці від уряду, ключових бізнес-асоціацій, громадськості та міжнародних партнерів України.

У підсумку, остаточна версія закону є однією з найбільш прогресивних серед всіх країн-учасниць ІПВГ, оскільки перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню, закріплені законодавчо, а не підзаконним актом. Закон передбачає розкриття усіма видобувними компаніями та органами влади інформації про платежі за їх видами та проектною діяльністю, до яких бюджетів їх зараховано, про обсяги видобутку.

Це означає, що громадам в Україні буде достеменно відомо, скільки кожна компанія видобула корисних копалин на конкретній ділянці та, відповідно, скільки сплатила коштів до місцевих та державного бюджетів. Також зі звітності можна буде дізнатися про кінцевих бенефіціарів компаній, про суттєві умови контрактів та іншу цікаву інформацію.

Україна стає більш відкритою і для власних громадян, і для бізнесу. Сукупно із прозорими аукціонами та конкурсами на перспективні нафтогазові ділянки, застосування стандартів, аналогічних до тих, що діють в ЄС і Канаді, дозволяє зацікавленим інвесторам більш зважено приймати рішення та уникнути багатьох ризиків.

Автор висловлює подяку Майлзу Літвінову (Miles Litvinoff), координатору Publish What You Pay UK, за надану базу даних звітності британських та європейських видобувних компаній з активами в Україні.

Автор: Андрій Білоус