1eigen

Пітер Айген: “Магічний трикутник” дозволить побороти українську корупцію

Ми зможемо зберегти свою незалежність, коли станемо некорумпованою державою.

«Немає нічого страшнішого, ніж тандем між великими компаніями та політичними партіями. Такий «союз» може призвести навіть до захоплення влади», — вважає голова Transparency International (ТІ) Пітер Айген.

Тому державу від таких союзів, які є джерелом корупції, потрібно захищати, як людину від хвороби. І ключем до реалізації прозорих схем у владі та у боротьбі з корупцією є організоване громадянське суспільство, переконаний Айген. «Люди мають об’єднатися і, співпрацюючи з бізнесом, впливати на уряд і змінювати реальність. Я «власноруч» намагався налагодити роботу цього трикутника і точно знаю: він працює», — сказав Айген під час лекції «Роль громадянського суспільства у боротьбі з корупцією», яку він прочитав у Львівській бізнес-школі.

ТІ — незалежна  некомерційна всесвітня організація, штаб-квартира якої знаходиться в Берліні, прагне протистояти корупції у міжнародних комерційних угодах і на національному рівні через мережу своїх національних підрозділів. Таких підрозділів — більше шістдесяти.

Серед членів Консультаційної ради ТІ — нобелівський лауреат Оскар Аріас Санчес, виконавчий секретар Глобальної коаліції по Африці Ахмед Ульд-Абдаллах, федеральний суддя Джон Нунен, колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайзекер і колишній міністр фінансів Непалу Девендра Радж Пандей.

«День» говорив із засновником міжнародної організації боротьби з корупцією у світі Transparency International Пітером АЙГЕНОМ.

—  Досвід якої країни в боротьбі з корупцією ви вважаєте найбільш доцільним для наслідування Україні і чому?

— У країнах, де є великі проблеми з корупцією, зазвичай є два принципи боротьби з нею.  Перше — потрібне потужне громадянське суспільство, яке могло б допомагати боротися разом або спонукати державне управління та приватний сектор до боротьби. Тому що часто уряд буває неспроможний це робити, так само, як у малих чи великих компаніях, те саме стосується і громадянського суспільства у Transparency International або інших громадських організацій, які борються з корупцією. Річ у тому, що усі вони мають робити це разом.  І ми називаємо це таким собі магічним трикутником, який складається  з уряду, приватного сектору та громадянського суспільства. Усі ці складові спроможні привносити в справу боротьби з корупцією свої потрібні елементи та комплексно і спільними зусиллями досягати цілей.

Другим ключовим принципом є так званий комплексний підхід, і йдеться не лише про кримінальне переслідування чи покарання за корупційні дії. Це має бути комплекс різних заходів. Ми говоримо про те, що в суспільстві має бути система доброчесності або доброчесної поведінки, що становитиме певну мозаїку, яка склалася з багатьох компонентів: системи державних закупівель, доступу до публічної інформації, незалежних мас-медіа, громадянського суспільства, тобто усіх тих чинників, кожний з яких є важливим.

Людина має імунну систему, а якщо говорити про суспільство, то воно повинно  мати таку імунну систему у вигляді доброчесності. Ми бачимо в країнах на кшталт України співпрацю уряду та великих олігархічних груп, і це одна з причин недовіри громадян до чиновників. В інших країнах, наприклад, в Німеччині чи США, йдеться про проблему фінансування політичних партій або фінансування політичної діяльності. До прикладу: від таких компаній, як Daimler AG , Volkswagen у багатьох випадках уряд залежить, адже отримує від них ресурси, і це також серйозна загроза для виникнення корупції.

У багатьох країнах система державних закупівель є дуже слабкою ланкою з погляду корупції. Тому ми вітаємо досвід, що Transparency International Україна разом із урядом та іншими організаціями створили цю систему прозорою, яка сприятиме зменшенню корупції в державних закупівлях. Ці приклади дають розуміння того, що ми маємо на увазі під цим комплексним підходом. Коли йдеться про кілька компонентів у цих системах доброчесності. Можна говорити і про незалежну судову систему та інші структури.

— Минулого року за індексом сприйняття корупції Україна перебувала на 142-му місці зі 175 країн і мала 26 балів. Що треба зробити, аби країна змогла відчутно піднятися в антикорупційному рейтингу? Які саме рішучі кроки влади і громадськості для цього потрібні?

— Найважливіше — щоб Україна боролася з корупцією. Тому  що CPI (Corruption Perceptions Index) — лише дзеркало, що показує наслідки того, що відбувається в реальному житті. Робота CPI полягає в опитуванні десятків тисяч людей в різних країнах, як вони сприймають рівень корумпованості тої чи іншої держави. Крім цього, ще є часовий вимір. Навіть якщо зараз Україна повністю стане некорумпованою країною, це буде відображатися у сприйнятті людей не одразу, бо потрібен час на усвідомлення цього факту аналітиками. Тому забудьте про показники CPI, це не настільки важливо, потрібно сконцентруватися на реальних змінах, що відбуваються в Україні, й на досвіді інших країн, який можна застосувати для того, щоб  зміцнити економічну, політичну  системи в Україні і звільнити їх від корупції.

—  Чи згодні ви з тим, що ахіллесова п’ята путінського режиму в РФ — це його корумпованість? І як Україна може використати цей факт на свою користь?

— Так, Росія дійсно дуже страждає від корупції. І йдеться не лише про внутрішню корупцію, а й про зовнішню — яку  привносять разом з собою російські компанії, що працюють в інших  країнах. Я хочу наголосити на тому, чому в Берліні ми не робимо власні оцінки щодо того, корумпована та чи інша країна чи ні, тому що в тій самій Росії є відділення Transparency International, яке саме і займається тим, що робить на місці аналіз ситуації з корупцією в країні, ставить оцінку і вказує на проблеми, що існують. І я не можу засуджувати країни, моїм завданням є ділитися досвідом моєї роботи.

— Віце-президент США Джо Байден заявив, що Путін використовує корупцію та підкуп для розколу Європи і війни проти України. Як ви можете це прокоментувати? Наскільки, на вашу думку, Путіну вдалося корумпувати Захід?

— Я не можу коментувати заяви Джо Байдена, оскільки в цій ситуації йдеться про політичну боротьбу між США і Росією. Ми не можемо говорити, що якась країна робить добре, а якась зле. Ми — лише організація, яка допомагає боротися з корупцією. І для мене одна людина, в цьому випадку Джо Байден, не може бути верховним авторитетом для того, щоб оцінювати поведінку Путіна. З другого боку, зрозуміло,  що і в США є проблеми, які стосуються фінансування політичних партій та інших, пов’язаних з політичною корупцією. Проте у них є законодавство, яке дозволяє переслідувати американські компанії, що дають хабарі в інших країнах. І це те, чого не було у Франції, Німеччині до 1999 року, коли німецькі компанії мали право враховувати хабарі у власну звітність і навіть отримувати податкові пільги на ці суми.

Оксана Груба, “День”