14 жовтня Верховна Рада схвалила закон, яким зобов’язала підприємства надавати інформацію про своїх кінцевих власників. Закон також передбачає вільний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Закон дає визначення того, хто є “кінцевим вигодоодержувачем” (13 рядків тексту закону) та “національною публічною особою” (перелік у 19 рядків тексту закону), дані про майно яких мають бити розкриті.
“За” це проголосували 265 депутатів.
Голова Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що після ухвалення цього закону, не залишиться жодної можливості “приховати справжнього власника об’єкта нерухомості або ЗМІ”, а корупціонери “не зможуть сховатися за офшорні структури”.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який був присутній під час ухвалення законопроекту в парламенті, заявив про “завершення офшорної ери в Україні”, а також про те, що відтепер “чиновники будуть, як на долоні”.
“Завдання закону – розкриття інформації про всіх реальних власників українських компаній з тим, щоб чиновники не ховалися за родичами, в офшорах, за будь-якими третіми особами, які виступають номінальними власниками, а фактично власником є чиновник”, – заявив Арсеній Яценюк, додавши, що “ми побачимо, які у кого є будинки, квартири і нерухомість, а також отримаємо реальний доступ до всіх баз даних всієї нерухомості України”.
Раніше міністр юстиції Павло Петренко заявляв, що його відомство готове розкрити майнові реєстри впродовж місяця, аби “будь-який громадянин” міг отримати інформацію про майно чиновників та їхніх родичів.
Диявол у деталях
Розробники законопроекту – міністерство юстиції – вважають, що обов’язкове розкриття інформації про фізичну особу ? кінцевого вигодоодержувача юридичної особи та встановлення вільного доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знизить рівень корупції в країні, а також сприятиме відкритості і прозорості надання адміністративних послуг.
Проте навіть автори законопроекту у пояснювальній записці до нього визнали, що в Україні і до цього було передбачено обов’язкову ідентифікацію банками фактичних вигодоодержувачів фінансових операцій, але “практична реалізація цих положень є складною”.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своїх зауваженнях до законопроекту також звернуло увагу, що нині у Держреєстрі “відсутня інформація про права на значну кількість об’єктів нерухомого майна”, а відтак, “його відкритість може призвести до появи нових шахрайських схем”.
У Головному юридичному управлінні Верховної Ради вказують, що остаточний варіант вкрай важливого законопроекту надійшов до парламенту о 9-30 дня голосування.
Там також звертають увагу, що ключові терміни законопроекту, зокрема, і “кінцевий вигодоожержувач”, визначаються згідно із законом “Про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом”. Але цей закон втратив чинність через те, що 14 жовтня парламент також проголосував за новий закон у цій сфері (у якому, що ще більше заплутує ситуацію, фігурує інший термін – “кінцевий бенефіціарний власник (контролер)”.
Головне юридичне управління парламенту в своїх висновках звертає увагу, що у разі, якщо обидва закони будуть ухвалені в один день, існує небезпека, що не буде чітко визначено коло осіб, яких стосується розкриття майнової інформації.
Сумніви оглядачів викликає і покарання, передбачене за порушення закону, потенційно “вартого” мільйони доларів.
Згідно із законом, якщо керівник підприємства не подає або подає неправдиву інформацію про кінцевих власників підприємства, він має сплатити штраф у розмірі від 1 до 2 тисяч неоподаткованих мінімумів (17-34 тис. грн), або ж буде покараний громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин.