У жовтні 2013 року Україна набула статусу країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) . І ось уже повільно наближається час подання першого звіту щодо впровадження даної ініціативи у нашій державі. Два роки – це строк, який Міжнародний секретаріат ЕІТІ виділив для створення умов прозорості видобувних галузей в Україні, 17 жовтня 2015 року – кінцевий термін подання звіту.
Чесно кажучи, до недавнього часу нічого не чула про стандарт ЕІТІ та цю ініціативу громадськості. Випадково дізнавшись про неї, мене зацікавили перспективи, які вона надає Україні. В сучасних умовах дуже важливо досягти довіри між урядом і видобувними компаніями, задля підтримання стабільності економіки, її розвитку і залучення іноземних інвесторів, а ЕІТІ дозволяє досягнути цих цілей, шляхом впровадження відкритості і прозорості у діяльність як влади, так і бізнесу.
Більш детально про цю співпрацю можна було дізнатись під час круглого столу “Прозорий і підзвітний уряд, або що означає ЕІТІ для України?”, який відбувся у Києві 25 лютого.
На круглому столі були присутні представники Багатосторонньої групи зацікавлених осіб (БГЗО), зокрема Владислав Дейнеко (Аналітичний центр регіонального співробітництва) та Олена Павленко (DiXi Group), які докладають чималих зусиль для успішної реалізації ЕІТІ в Україні. Також були запрошені представники від органів влади, зокрема Ольга Бєлькова (депутат Верховної Ради), Олександр Шумський (представник Державної фіскальної служби), Лариса Микитко (представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості) та інші. Звісно ж, були журналісти профільних видань та представники міжнародного руху PWYP (Publish What You Pay), який також допомагає Україні у впровадженні ЕІТІ. Одним із найбільш очікуваних гостей на заході був голова Міжнародного секретеріату ЕІТІ Йонас Моберг, який відмітив прогрес України та висловив побажання підготувати нашій країні свій перший звіт вчасно.
Обов’язковою умовою для впровадження ЕІТІ є прозорість. І, як зазначила Людмила Симонова (компанія Thomas&Simonova), це розкриття компаніями інформації про бенефіціарне право та обсяги видобутку корисних копалин, оприлюднення незалежних аудиторських звітів, обґрунтування тих чи інших тарифів, подання у відкритий доступ угод та ліцензій. Наприклад, у відомих на весь світ енергокомпаніях Shell, British Petroleum, PGNIG, Statoil на їх офіційних сайтах, у відкритому доступі є річні звіти, договори і навіть інформація про винагороди, а також статистика запасів і споживання.
На жаль, у нашій країні практика доступу до такої інформації ще не досягла бажаного рівня. Неодноразово на конференції звучали заклики щодо створення нового ЗУ “Про прозорість”, який би забезпечив доступ до інформації, що дозволяє проаналізувати діяльність видобувних компаній та уряду.
Як би не важко це визнавати, але в сучасних умовах в Україні більшість законів не виконуються якісно. Цікавим є те, що навіть представники уряду визнають, що система збору та розподілу податків та рентних зборів у видобувній галузі є непрозорою. На конференції від журналіста видання “Дзеркало тижня” Алли Єрьоменко прозвучала така цікава фраза, а точніше жарт: “Я пілот вже багато років, але от як летить літак і крилами не махає – не знаю”. І цей жарт є констатацією сумної реальності в урядуванні, економіці, політиці нашої країни. Більшість громадян не знають, за що вони платять податки і на які потреби витрачаються ці кошти. Значна частка доходів припадає на видобувний комплекс, який є надзвичайно закритим у плані доступності інформації про обсяги видобутку сировини, виплат у державний бюджет, тощо.
ЕІТІ – це реальний інструмент, який дає великий шанс на зниження рівня корупції у сфері видобувних галузей, шляхом розкриття інформації про розподіл доходів, оприлюднення відповідних звітів, даних про договори тощо. Ініціативу реалізують 48 країн світу, і вже 32 країни змогли запровадити цей стандарт, покращили знання про власні ресурси та забезпечили їх раціональний розподіл під пильним контролем громадськості.
Головною умовою для впровадження ЕІТІ є проведення ряду реформ, зокрема зміна законодавства, яке буде включати вимогу від компаній подавати аудиторські звіти, оприлюднювати інформацію, яка стосується розподілу ресурсів тощо, а уряд, в свою чергу, повинен оприлюднювати інформацію про розподіл коштів, отриманих від видобувних галузей.
Ініціатива – це шанс показати цілому світові, що Україна хоче та готова змінюватись. Звісно, щоб імплементувати ЕІТІ, необхідно ще багато копіткої роботи: від зміни законодавства, розкриття видобувними компаніями інформації про їх платежі та підтвердження урядом надходження цих коштів, до підготовки звітності та її перевірки незалежним аудитором, поширення цієї інформації у вигляді звіту.
Яке значення має стандарт ЕІТІ для уряду, видобувних компаній і, звісно ж, громадськості? Вдалий перелік плюсів продемонструвала президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко:
Для громадськості:
– контроль за коштами на місцях;
– краще управління соціальними проектами;
– безпечніша екологічна ситуація;
Для держави:
– інвестиції;
– посилення енергетичної безпеки;
– розвиток регіонів;
Для компаній:
– нарощування обсягів видобутку;
– зменшення корупції в галузі (відкриття даних, статистики тощо);
– покращення іміджу компаній та їх діалогу з місцевими громадами;
– залучення інвесторів.
Як можна побачити, ЕІТІ має велике значення для України, її економіки та стабільного розвитку. Але, як зазначала Олена Павленко, для втілення цих переваг у життя потрібна підтримка з боку уряду, депутатів та громадськості. Сподіваємось, що до жовтня цього року Україна підготує свій перший звіт за стандартом ЕІТІ і стане повноправним учасником цієї ініціативи.
Мар’яна Ченька, студентка Національного університету “Львівська політехніка”, для ЕІТІ в Україні