Тема розподілу прибутків від використання природних ресурсів довгий час знаходиться за ширмою таємничості. Спроби довідатись куди саме йдуть гроші від користування надр, як правило губляться в чиновницьких коридорах та за закритими дверима видобувних компаній.
Чернігівська область, звісно не належить до найбагатших регіонів України за кількістю природних ресурсів, втім саме на півдні Чернігівщини розташовані нафтогазоносні родовища державного значення. Вони зосереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаївському районах і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.
Крім нафтогазових родовищ, на Чернігівщині займаються видобутком торфу, піску, мінеральних та прісних вод.
На сьогоднішній день найбільшим власником спецдозволів на видобуток нафти та газу на Чернігівщині є ПАТ «Укрнафта».
З 16 родовищ Чернігівщини, на яких видобувають нафту та газ, «Укрнафті» належить 14. Двоє інших родовищ належать ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» та СП «Каштан петролеум ЛТД».
В свою чергу, «Перша українська газонафтова компанія» входить до складу приватної нафтогазової компанії «Burisma Holdings».
«Каштан петролеум ЛТД» – це підприємство, яке засноване канадською фірмою, та «Укрнафтою». Тож, фактично, «Укрнафта» володіє 15 родовищами на Чернігівщині.
Контролем за діяльністю видобувних підприємств займається Екологічна інспекція в Чернігівській області. Втім, екологи скаржаться, що після введення мораторію на перевірки, контролювати діяльність компаній видобувачів стало набагато важче.
До Екологічної інспекції доволі часто надходять скарги від місцевих жителів. Найчастіше скарги стосуються розливів нафти.
З компаніями, котрі займаються видобутком нафти та газу на Чернігівщині, після надання їм відповідних дозволів були підписані інвестиційні угоди. Згідно цих договорів вони б мали вкладати кошти в розвиток інфраструктури регіону: ремонтувати дороги, школи, ФАПи, тощо.
Втім, за 2014 рік жодної гривні підприємства так і не перерахували. Кошти отримувались лише в 2012, та частково в 2013 роках.
Як зазначає повідомив в.о. голови Талалаївської райдержадміністрації Анатолій Дупа: «Станом на 25 травня 2015 року заборгованість по ПАТ «Укрнафта» становить 216 млн. гривень лише по Талалаївському району. Є рішення суду заблокувати рахунку, але нічого так і не виконується.»
«Підтримки від видобувних компаній немає ніякої. Було б добре якби вони нам допомагали в соціально-економічному розвитку, проблем у району багато. По Талалаївці, дуже велика проблема питної води, почали встановлювати станцію, вартістю 1,5 млн гривень, використали 500 тисяч, але роботи довелось зупинити через відсутність коштів». – говорить Анатолій Дупа.
Тому, на думку аналітиків інформаційної кампанії «Сильніше разом!», першим і важливим кроком до прозорості у сфері використання природних ресурсів має стати прийняття законопроекту №2591 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення прозорості видобувних галузей”, який є зобов’язанням України і за Угодою про асоціацію з ЄС, і за коаліційною угодою.
У цьому законопроекті передбачено внесення змін до Кодексу про надра та закону “Про нафту і газ”, які закріплять зобов’язання компаній і фіскальних органів публікувати дані про фінансові результати видобувного сектора. Без цього документа поки що немає механізму, який би змусив компанії та податківців ділитися інформацією.
Україна з 2013 року знаходиться серед кандидатів на членство в міжнародній Ініціативі прозорості у видобувних галузях (EITI) – коаліції урядів, громадських організацій і видобувних кампаній, що поставили собі за мету впровадження прозорості в розрахунках між тими, хто розробляє ресурси, і урядами, які контролюють відповідні території.
Участь в EITI допомагає боротися з так званим “ресурсним прокляттям”, стимулюючи уряди проводити зважену економічну політику. Але найголовніше – участь у подібній ініціативі є помітним внеском у міжнародну репутацію країни – зокрема, в очах тих, хто приймає рішення про надання фінансової допомоги, а також інвесторів та партнерів.
У Нігерії, приміром, після впровадження нових правил прозорості EITI та ретроспективного аудиту національних рахунків за останні десять років з’ясувалося, що за цей час кудись безслідно зникли $2,6 млрд нафтових прибутків, а ліцензії на видобуток видавалися з численними порушеннями.
Без ухвалення законопроекту №2591 складання звіту EITI стає неможливим. Тому Верховна Рада мала б якнайшвидше прийняти даний законопроект, що має стати першим кроком на шляху до подальшого посилення прозорості бізнесу.
P.S. Ми намагалися отримати коментар НГВУ “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укрнафта”, втім ні в усній ні в письмовій формі його отримати не вдалось. То ж ми залишаємо за підприємством право на висловлення власної позиції.
Андрій Кужель, Павло Пущенко, “Чернiгiвщина: події і коментарі”, для інформаційної кампанії “Сильніше разом”