Щоб допомогти Україні в подальшому впровадженні ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) 27-29 квітня у Києві пройшов семінар “Громадянське суспільство України та регіону Євразії в імплементації ЕІТІ: загальні проблеми – загальні підходи”, який організували співробітники GIZ Україна, Dixi Group та PWYP.
Поділитися своїм досвідом та виробити спільний план дій приїхали активісти неурядових організацій – членів Багатосторонніх груп з Азербайджану, Албанії, Казахстану, Республіки Киргизстан, Монголії, Таджикистану, Німеччини. З українського боку участь у семінарі взяли представники Міністерства України з енергетики і вугільної промисловості, неурядових організацій з Києва, Харкова, Львова, Полтави, Хмельницького та Чернігова.
У центрі уваги були уже набуті в процесі впровадження ЕІТІ успіхи та виклики у роботі з видобувними компаніями, владними структурами та інформуванням населення. Учасники ділилися багаторічними набутками і досвідом надання звітів, широким залученням громадськості. Так, Казахстан приєднався до ЕІТІ ще з 2000-х років, у 2007 – подав перший звіт. Тоді на розкриття інформації про свої платежі погодилися лише 48 видобувних компаній, тепер їх понад 400. Лише за три роки (2010-2013) внесок видобувних компаній у бюджет країни становить 40%, а на місцевому рівні кошти безпосередньо виділяються на регіональний розвиток та потреби людей.
У Монголії 1100 компаній подали дані до звіту за 2013 рік, у Республіці Киргизстан, добровільно або на відповідну вимогу уряду, розкрили свої платежі 137 компаній. А на старті їх було всього 2.
Німеччина лише планує до кінця цього року отримати статус країни-кандидата, Норвегія – прийняти необхідний закон, Швейцарія – працює над проектом, Канада у 2014 прийняла закон і у 2017 році подає перший звіт тощо. Україна, яка з 2013 року уже є країною-кандидатом, до 17 жовтня 2015 року має подати свій перший звіт.
Проте, відзначалося, опубліковані дані до звіту не завжди аналізуються і використовуються, уряди не враховують рекомендації громадськості. Наприклад, звіт у Монголії за 2010 рік становив понад 900 сторінок, але очікуваних результатів не приніс. Є проблеми з доступом до видобувних компаній, не всі сторони зацікавлені у прозорості і справедливості.
Тому, наголошувалося, потрібна продуктивна багатостороння співпраця, ефективне використання отриманої інформації про ЕІТІ шляхом публічного обговорення, особливо у видобувних регіонах. Тоді ІПВГ може дати потужні результати, адже сам процес ЕІТІ – це значно більше, ніж просто звіт. Компанії стають інвестиційно привабливими, не бояться змін, не мають конфліктів з місцевим населенням і органами влади, поліпшується загальний клімат у видобувній галузі.
Це – свобода публічно, без цензури, говорити, діяти, мати доступ до видобувних регіонів, створення асоціацій, обмінюватися думками і планами, впливати на прийняття рішень. Це, зрештою, – зрілість громадянського суспільства, чиста екологія, розвинена інфраструктура та більш якісне життя людей.
Учасники семінару напрацювали план дій на 2015-2016 роки, спільні кроки у діяльності неурядових організацій в процесі підтримки та поглиблення запровадження ЕІТІ в регіонах, взаємодії в рамках інформаційної стратегії, співпраці з видобувними компаніями, залученні державних підприємств та поширенні зв’язків ЕІТІ на місцевих рівнях.
Любов Батіг, для ЕІТІ в Україні