Сьогодні зранку – 26 жовтня 2015 року – Міністр юстиції Павло Петренко підписав проект Постанови, що визначає Порядок забезпечення прозорості у видобувних галузях України. Документ уже передано до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Невдовзі Мінерговугілля передасть проект Постанови в Секретаріат КМУ, який відповідно, підготує документ на розгляд урядового комітету (швидше за все, комітету економічного розвитку та євроінтеграції). Сподіваємось уже через місяць ми матимемо готовий звіт у рамках Ініціативи прозорості у видобувних галузях (далі – ЕІТІ), а ухвалення Постанови нарешті змусить розпорядників цієї інформації передати її для формування звіту. Мова йде про Державну фіскальну службу, державні та приватні підприємства видобувних галузей, тощо.

Принагідно пропонуємо вам інтерв’ю з експертом у сфері енергетики Оленою Павленко. Олена розповість, чому звіт ЕІТІ не готовий досі, поділиться своїм досвідом роботи в громадському секторі, розповість про особливості взаємодії з Міненерговугіллям, і чого очікувати від ЕІТІ звітування у 2016 році.

Ініціатива передбачає перехід на звітування надрокористувачів в Україні відповідно до міжнародних стандартів звітності. Про своє бажання долучитися до стандарту ЕІТІ Україна заявила ще 30 вересня 2009 року, прийнявши Постанову КМУ №1098 “Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Пізніше вимога  дотримуватися стандарту ЕІТІ була зафіксована в документах України з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Євросоюзом. Пройшло 6 років з моменту виходу Постанови КМУ про наміри приєднатись до ЕІТІ, доки 16 червня 2015 року Верховна рада не ухвалила закон, який доручає Уряду протягом 2-х місяців з дня набрання чинності документу затвердити порядок забезпечення прозорості у видобувних галузей. 17 жовтня 2015 року повинен був вийти перший звіт України про платежі, які здійснюють компанії, та доходи, пов’язані з розробкою національних природних ресурсів.

Олено, 17 жовтня 2015 року вже давно пройшло. Для України ця дата була дедлайном подачі звіту EITI. DiXi Group активно опікується темою прозорості видобувних галузей України. Тож ви, мабуть, як ніхто інший, знаєте, чому не вдалось вкластись у визначений термін…

Я сподіваюсь, що з видачею звіту ми затягнемо ненадовго: максимум, на місяць. Головною перешкодою вчасної видачі звіту стала нестача даних. Якщо раніше ми думали, що тими, хто не хоче ділитись інформацією, стануть видобувні компанії (хоча частково так і є), то зараз бачимо, що найбільші порушники – органи влади, зокрема, Державна фіскальна служба. ДФС просто відмовляється надавати дані за 2013 рік. Аргументи використовує абсолютно дивні, починаючи з того, що це суперечить Конституції України, і, закінчуючи тим, що це інформація для службового користування. У цей же час, коли такі ж самі дані, тільки за 2015 рік, висять на сайті. ДФС робить усе, щоб не оприлюднити цієї інформації. Чому? – Ми не розуміємо. Зараз у нас іде боротьба за цю – публічну інформацію. Політична згода від керівництва служби і підтримка ніби є, але коли доходить до реалізації – цифр немає.

Наскільки зараз стало зрозуміло, то показати цифри ДФС мотивує затверджений План заходів з впровадження EITI та супровідний плану – Порядок звітування. План Уряд уже схвалив 8 вересня 2015 року. Очікувалось, що розрив між затвердженим Планом та очікуваним ухваленням Порядку буде кількаденним. Чому Мінерговугілля досі не винесло на засідання Уряду постанову про Порядок?

Міненерговугілля до останнього сподівалося, що самого Плану дій буде достатньо. Ніхто не очікував, що буде така резистенція зі сторони органів влади, Ми були на постійному зв’язку з Міненерговугілля, ми бачили, що є велика проблема з погодженням та отриманням коментарів від усіх залучених сторін. Думаю, що проблема, передусім, у бюрократії. Ви ж знаєте, доки документ пройде всі профільні міністерства, доки міністерства нададуть коментарі, доки їх врахують, а потім до юристів…

Ситуація з невчасною подачею звіту ЕІТІ витягнула назовні найбільші проблеми державної служби щодо прийняття рішень та управління виконавчою владою. Якщо у документі хтось зацікавлений у керівництві уряду, то його проводять і ухвалюють в «ручному режимі», а от «звичайний» документ неспішно проходить управління та департаменти усіх ЦООВів. Маючи справу зі звичайним документом, середньостатистичний державний службовець знає, що в нього є 2 тижні на опрацювання, він не зацікавлений працювати швидше, а на питання “коли буде зроблено?”,  посилається на фразу “у встановлені законом терміни”. Мені б не хотілося шукати і вказувати пальцем на винних. Я особисто бачу, наскільки багато людей доклали зусиль (в тому числі й фахівці Міненерговугілля), щоб запустити цей звіт. Проблема не у відсутності у когось бажання, а у системі, яка затягне, знищить ще багато гарних ініціатив, якщо її не змінити.

Які зараз заходи приймаються для пришвидшення процесу прийняття Порядку?

Ми працювали над тим, щоб пришвидшити процес виходу постанови про Порядок зі стін Міненерговугілля. Сподіваємось і на допомогу ЦПР у пришвидшенні процесу винесення цього документу на порядок денний засідання Уряду. Порядок зобов’яже ще раз усі органи влади і компанії надати дані щодо загальнодержавних та місцевих податків і зборів, інших платежів та виробничу діяльність. Це буде вже другий контрольний постріл…

Ми дуже сподіваємось, що Центр підтримки реформ, як і з попереднім документом, допоможе нам включити його до порядку денного Уряду в найкоротші строки. Працюючи «в полі», важливо мати партнера, який допоможе супроводжувати документи всередині урядових комітетів. Коли ми отримаємо всі дані, компанія “Ernst & Young” як адміністратор, ці дані зведе з тими даними, які вона отримала щодо звітності компаній, і ми готові публікувати звіт. Думаю, до звіту EITI буде багато питань. Звіт порушить проблему “чому у нас настільки все проблемно зі звіркою даних” і покаже багато “дірок”, на які органам влади і громадським активістам потрібно звернути особливу увагу. Але це вже прогрес, тому що ми будемо розуміти, як далі рухатись у реформі енергетичного сектору.

Як вам працюється з Міненерговугіллям?

З нинішнім складом Міненерговугілля, зокрема, з командою по ЕІТІ, ми працюємо з лютого 2015 року. За цей час ми пройшли набагато далі, ніж проходили з усіма попередніми командами, хоча до кожної з них приходили і розповідали про ЕІТІ. Над підготовкою Плану і Порядку дій ми теж працювали разом. Я абсолютно впевнена, що Міненерговугілля зацікавлене видати звіт вчасно. Разом із тим, не впевнена, що всі міністерства так само готові залучати експертів до роботи. Особливо шкода мені тих експертів, яким доводиться працювати з Міністерством фінансів. У Мінфіні ховається дуже багато відповідей на питання, які, я впевнена, не всі хочуть показувати.

Очевидно, що невчасне прийняття звіту тягне репутаційні втрати для Україні, а зриви дедлайну показників буде негативним показником в рамках надання Україні макрофінансової допомоги міжнародними партнерами. Це всі розуміють?

Усі все розуміють. Однак, коли питання виходить на рівень виконавця, все зупиняється. Спочатку  Голова ДФС Роман Насіров обіцяє, що без питань все буде зроблено. Проходить кілька тижнів, – ми знову отримуємо відписку. Це триває вже майже 2 місяці. Ця проблема стосується не тільки ЕІТІ. Якщо на розгляд виноситиметься питання, яке буде вимагатиме прозорості даних в інших непрозорих сферах, відкриття цифр, думаю, що буде та сама історія. Постійно потрібно витрачати море зусиль на процес – і навіть якщо ти сам член КМУ, не факт, що ти виграєш цей бій.

Зараз дуже багато експертів кидають усі зусилля на роботу з Верховною радою, забуваючи про роботу з Урядом. Як вважаєте, потрібно працювати з Урядом?

Звісно потрібно. Однак є кілька критичних точок. Перша – це наскільки відкритим і готовим до співпраці з третім сектором є саме міністерство. Наш досвід з Міненерговугілля показав, що насправді все залежить від команди. Якщо є готовність на рівні керівництва і команди, то з Урядом можна започатковувати дуже багато хороших і якісних ініціатив. Після цього вже з готовими напрацюваннями спільно з Урядом  виходити на прийняття рішень в Парламенті. Якщо у керівництва і команди готовності нема, то ти можеш, «битись головою об стінку», писати листи, відкриті статті.. Щось буде зроблено, але швидкість і якість змін буде надзвичайно низькою.

Друга критична точка – чи готовий сам третій сектор для глибокої співпраці. Ґрунтовна взаємодія держслужбовців та громадських експертів передбачає роботу “на рівних”. Багато експертів готові брати участь у дискусіях з урядовцями, але не всі мають бажання витрачати час на заглиблення у деталі. А чиновники хочуть спілкуватися з експертами на рівних. Хоча тут ми знову повертаємось до питання публічності – поки уряд не буде відкривати максимально інформації, експерти не зможуть заглиблюватись у деталі.

Третя критична точка – це сама процедура прийняття урядових рішень. Вона побудована наступним чином. Навіть, якщо ти зробив якісний документ, поки він пройде через усі департаменти-міністерства, його можуть «вихолостити». І по факту прийняття на засіданні Уряду ти бачиш, що з твоєї ініціативи вже нічого не лишилось. Коли ж цей документ потрапляє до ВРУ, ти розумієш, що ту саму роботу потрібно почати з нуля. Власне й тому, громадські організації, аналітичні центри часто пропускають урядову ланку і працюють безпосередньо з парламентарями. Бо сенсу працювати і пояснювати два рази?

Однак прийняттю документу на рівні засідання Уряду ще передує його розгляд на рівні профільного урядового комітету? Чому експерти не розглядають варіант “захистити” свої пропозиції у межах роботи урядового комітету?

Експерти не часто мають можливість потрапляти на засідання урядового комітету. Часто питання вносяться «з голосу», і ти дізнаєшся про розгляд теми вже після того, як її обговорили. Тут також є проблеми з належною комунікацією  і плануванням роботи.

Як ви оціните якість пулу експертів, з яким вам доводиться працювати над реформою енергетики?

У нас є коаліція, яка називається “Енергетичні реформи”. До її складу входить  більше 20 експертів, які працюють в сфері енергетики, енергоефективності і відновлювальних джерел. Їх рівень – дуже високий.

Є напрямки, у яких вам не вистачає рук?

Є потреба в аналітичних центрах, які б займалися юридичною оцінкою в частині енергетики. Мені здається, у цьому напрямку не вистачає громадської експертизи. Однак з точки зору аналізу ринків, у нас дуже багато хороших і якісних експертів, з якими приємно працювати. Міненерговугілля – велике, воно одночасно  «веде» багато тем, по деяких з них є готовність співпрацювати, по деяких – ні. З іншого боку, якщо експерт готовий працювати,  то часто це – не просто прийти, поговорити і піти. Щоб говорити з урядовцями про деталі, потрібно вивчати ситуацію, документи, міжнародний досвід, і все це – час і ресурси. Ми в DiXi Group свідомо обмежуємо себе кількома темами, оскільки не вистачає часу і ресурсів. Співпрацюючи з міністерством з конкретних тем, ми намагаємося досягати конкретних результатів.

А вам, немає спокуси перейти на роботу в Міненерговугілля?

Мені таких пропозицій і не надходило. Це надзвичайно великий виклик. Працювати можна за кількома варіантами. Перший варіант – ти державний службовець, який працює за графіком з 9.00-18.00 без драйву. Як на мене, це «шлях в нікуди». Це ті люди, які затягують реформи, це апендикс радянської системи, який отруює весь наш організм Другий варіант – ти державний службовець, який працює за графіком з 8.00-00.00, тягнеш на собі всі питання, але на робочому столі за комп’ютером кладеш все своє здоров’я. До цього треба бути готовим.

Якими будуть ваші прогнози по ЕІТІ-звітуванню на наступний рік? Нам буде легше, якщо раз ми це коло вже пройдемо?

Буде легше щодо тих процедур, які ми пройдемо у 2015 році. Наступного року для нас буде ще кілька викликів, адже до звітів додасться вугілля та руда. Тобто, з’являться нові дороги-шляхи, які треба буде проходити вперше і це, я підозрюю, буде не легко, особливо в частині руди. Тим не менше, налаштовані ми оптимістично.

Зараз, спільно з Міненерговугіллям та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, ми розробляємо законопроект про прозорість. Цей документ, фактично, є поглибленою версією того закону по ЕІТІ, який був прийнятий ще у в червні. Однак там буде виконання європейських директив по прозорості і підзвітності, будуть жорсткіші вимоги, більша кількість сфер – видобувних і, однозначно, йому буде значно складніше пройти голосування, ніж попередньому закону. Але якщо цей закон про прозорість буде прийнятий, то пройти цей шлях, підготувати звіт буде легше.

Анна Козаченко, Центр підтримки реформ