Цей рік є тестовим в плані розподілу ренти від видобутку вуглеводнів, і всі зацікавлені сторони будуть відстежувати, наскільки ефективно працює ЗУ №1793 та які проблемні питання виникли у ході його впровадження. Наприкінці лютого — початку березня 2018 р. міські, селищні та сільські ради, у яких ведеться нафто-та газовидобуток, вперше отримали частину ренти у місцеві бюджети і вже почали її використання. Від того, наскільки раціонально витрачаються ці надходження на місцях, наскільки ОМС спроможні освоїти ці кошти та спрямувати їх на найбільш важливі для громади потреби, залежатиме подальша доля децентралізації ренти.
На початку 2018 року відбулися зміни з перерозподілу рентних платежів за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Обласні, районні та місцеві бюджети вперше отримали частку цих платежів для того, щоб органи місцевого самоврядування мали змогу додатково підтримувати та розвивати інфраструктуру видобувних регіонів, не чекаючи повернення коштів у вигляді субвенцій чи інших платежів.
Для деяких селищних та сільських рад рентні надходження суттєво збільшують місцевий бюджет (інколи на третину або навіть удвічі), тому у верхівці влади поширена думка, що в більшості випадків місцеві органи влади не готові до таких обсягів коштів та не в змозі використати їх ефективно.
Дійсно, дуже важливо, щоб рентні платежі спрямовувалися на розвиток регіонів, де ведеться видобуток корисних копалин, а не пускалися як-то кажуть «на проїдання» — на зарплатню та премії держслужбовців, дороги, які мають ремонтуватися з інших фінансових джерел, та покриття інших поточних потреб. Натомість, варто розвивати соціальну інфраструктуру, покращувати умови життя та підтримувати економічний розвиток. І дуже важливо підходити до вибору пріоритетів для здійснення фінансування з чітким стратегічним баченням, щоб не виявилося так, що сьогодні ми робимо капітальний ремонт сільської школи за рентні кошти, а через 3 роки там просто не буде достатньої кількості учнів.
В будь-якому разі, громадам необхідно в цьому році продемонструвати свою спроможність освоювати ці кошти та ефективно їх розподіляти. Саме тому і було ініційовано пілотний проект «Прозоре управління коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні», що реалізовувався ГО «НОВА Енергія» за підтримки МФ «Відродження». Метою була розробка підходів до прозорого та ефективного розподілу ренти та демонстрація на прикладі двох пілотних громад успішних (або не дуже) практик використання рентних платежів для задоволення важливих потреб населення. Пілотними громадами стали Чкаловська об’єднана територіальна громада Харківської області та Опішнянська селищна рада Полтавської області, на території обох громад видобуваються значні об’єми природного газу та газового конденсату.
Протягом восьми місяців проекту експертами ГО «НОВА Енергія» у співпраці з пілотними громадами вдалося досягти наступних результатів на шляху до ефективного розподілу рентних коштів:
Наприкінці 2017 року розрахувати орієнтовні обсяги рентних надходжень на 2018 р. на основі аналізу даних щодо видобутку корисних копалин у попередньому році та сплаченої ренти, отриманих за результатами запитів до видобувних компаній та Державної служба геології та надр України.
Виконати аналіз потреб мешканців громади – дослідження публічної думки через паперові та електронні анкетування дозволило сформувати карту першочергових потреб та визначити пріоритети для спрямування рентних коштів у цьому році.
Обговорити пропозиції та внести зміни до планів соціально-економічного розвитку, враховуючи перелік потреб громади та додаткові фінансові надходження у вигляді ренти;
Запровадити додаткові демократичні інструменти для залучення громадян до управлінських процесів та прийняття рішень на місцях. Зокрема, розроблено та прийнято положення про місцеві ініціативи, що дозволяє ініціативним групам та громадським організаціям пропонувати селищній раді розглянути певне рішення по тому чи іншому питанню. Додатково передбачено, що через цей інструмент представники громадських ініціатив у короткі терміни можуть отримати гарантію співфінансування від селищної ради на проектну пропозицію, що подається для участі у різноманітних грантових конкурсах та програмах.
Представники ГО «НОВА Енергія» закликають місцеві органи влади витрачати рентні платежі на співфінансування грантових проектів: «кожна гривня рентних платежів має принести ще дві гривні до місцевого бюджету». Адже, найбільш ефективним використанням рентних коштів буде примножити їх пустивши на співфінансування соціальних та інфраструктурних проектів в рамках національних та міжнародних грантових програм.
Обидві громади, що брали участь у проекті, так і зробили. В Опішні вирішили 2,4 млн. грн. рентних коштів витратити на співфінансування будівництва нової артезіанської свердловини в рамках обласної програми «Питна вода Полтавщини». Варто відзначити, що з обласного бюджету на цей проект виділять майже 5,5 млн. грн., таким чином, загальна вартість проекту співставна з минулорічним бюджетом селищної ради, і без рентних коштів у місцевому бюджеті на цей соціально важливий проект просто не знайшлося б фінансування.
Чкаловська ОТГ Харківської області після публічного обговорення та доопрацювання стратегічного плану розвитку громади, вирішила витратити свої надходження від ренти за видобування газу та газового конденсату на співфінансування покупки шкільного автобусу, відкриття першого в Україні відділення пенсійного фонду в ОТГ, ремонт медичної амбулаторії, облаштування приміщень відділу соціального захисту для потреб людей з інвалідністю та співфінансування проектів, поданих на обласний конкурс розвитку громад «Разом в майбутнє».
23 травня у Харкові та 30 травня у Сумах відбулися круглі столи, під час яких учасники проекту ділилися результатами да досвідом з іншими видобувними громадами (фотозвіти за результатами проведення цих заходів доступні за посиланнями – м. Харків та м. Суми). Під час дискусійного обговорення у ході проведення цих заходів представники трьох найпотужніших газо- і нафтовидобувних регіонів – Харківського, Полтавського та Сумського – розповідали про свій досвід використання рентних платежів у 2018 році та проблеми, з якими їм довелося стикнутися.
Перша проблема – це складність прогнозування рентних платежів та закритість інформації про обсяги видобування нафти, газу та конденсату по окремих родовищах та свердловинах. Далеко не всім громадам вдалося знайти дані та визначити прогнозні обсяги ренти, що надходитимуть до їх бюджетів. І, відповідно, ці кошти не були закладені у заплановані бюджети, тому ні про яке стратегічне бачення й ефективне використання ренти мова не йшла. Тому тут вкрай важливо знайти баланс між відкритістю даних та комерційною таємницею видобувних компаній, та зробити частину інформації відкритою для органів місцевого самоврядування.
Інша проблема, з якою стикнулися територіальні громади, на території яких працює ПАТ «Укргазвидобування», це те, що очікувані наприкінці квітня і травня рентні платежі не надійшли в місцеві бюджети. При цьому представники ПАТ «Укргазвидобування» говорять, що підприємство сплатило ренту в повному обсязі та у відповідності до визначених термінів. Механізми цього процесу невідомі, а тим часом громади скаржаться, що ті кошти, на які вони вже розраховували вчасно не надійшли, через що їм терміново довелося шукати інші джерела фінансування розпочатих проектів.
Третя проблема, яку зокрема обговорювали під час круглого столу в Харкові, є зарахування ренти до загального фонду місцевих бюджетів, внаслідок чого ці кошти не можуть гарантовано витрачатися на певні статті бюджету, і у разі нестачі коштів на зарплатню вчителям або утримання об’єктів соціальної сфери, мають в першу чергу покривати ці потреби, а вже потім спрямовуватися на розвиток громади.
Ці питання потребують подальшого публічного обговорення та доопрацювання на законодавчому рівні. Тому на цьому пілотні проекти не закінчуються, а ми продовжуємо працювати заради підвищення прозорості видобувних галузей та розвитку видобувних регіонів.