Як Ініціатива прозорості видобувних галузей може бути більш ефективною у боротьбі з корупцією?

Станом на сьогодні  було оприлюднено даних про виплати у видобувній галузі на суму понад 2,5 трлн дол. США. Настав час, коли Ініціативі прозорості видобувних галузей (далі –  ІПВГ) варто оцінити свій внесок та потенційну подальшу роль у боротьбі з корупцією у нафтовій, газовій та гірничій галузях.

Питання про те, який відчутний вплив має прозорість на антикорупційні зусилля, постійно обговорюється, в численних дослідженнях вказувалось на різні результати. Проблема поглиблюється все більш складними формами корупції.

У видобувній галузі аргументи варіюються від того, що вказуєть на те, що прозорість – це лише один із багатьох варіантів політики і що лише вона не є ефективною антикорупційною стратегією. У колі прозорості для видобутку найчастіше виникає запитання: як країни у яких є звинувачення в корупції у видобувній галузі, все-таки можуть бути успішними у впровадженні глобального стандарту прозорості ІПВГ? (Останні звинувачення, пов’язані з корупцією в нафтовій галузі Сенегалу, свідчать про те, що такі питання залишаються актуальними).

Існує чітка потреба визначити сильні сторони та внесок ІПВГ, зрозуміти обмеження та розглянути шляхи забезпечення того, щоб ІПВГ могла краще підтримувати антикорупційні програми в нафтовій, газовій та гірничій галузях.

Експерт з боротьби з корупцією Олександра Джиллі підготувала документ, який допоможе розпочати дискусію.

Що робить ІПВГ

На основі досвіду впровадження Ініціативи можна сказати, що ІПВГ:

  • Висвітлює важливі теми. Вимоги щодо прозорості ІПВГ зосереджені на ключових аспектах ланцюжка вартості, де корупційні ризики є найбільш великими. Це включає ліцензування та контракти, бенефіціарних власників компаній, державні підприємства, фінансові потоки та збір доходів, а також продаж товарної продукції. Субпідряд у видобувному секторі та посередницькі контракти, укладені з метою полегшення доступу до бізнес-можливостей у багатих ресурсами країнах, позначаються як зони підвищеного ризику, які наразі не підпадають під дію стандарту ІПВГ, хоча деякі країни, котрі впроваджують Стандарт, вирішили розкривати дані з цих сфер також (наприклад, Гвінея).
  • Виявляє процеси та практики управління природними ресурсами, які є вразливими до зловживань, підозрілих операцій та транзакцій. Розпізнавання практик управління, схильних до корупції, є одним з найцінніших та унікальних внесків, які ІПВГ робить у боротьбі з корупцією. Також є численні приклади того, як дані ІПВГ у поєднанні з іншими джерелами інформації допомагали досліджувати підозрілі операції та транзакції та бути відправною точкою для подальших розслідувань. Однак, як зазначається у статті, звітність ІПВГ не є аналітичною і непередбачуваною, щоб викривати більшість випадків корупції.
  • Просуває глобальні норми, пов’язані з антикорупцією. Прогрес, досягнутий ІПВГ, підсилює інші міжнародні антикорупційні ініціативи. Наприклад, вимоги щодо звітування про бенефіціарну власність у видобувному секторі спонукали до проведення більш широких обговорень щодо створення реєстрів бенефіціарних власників, що охоплюватимуть усі сектори у таких країн, як Гана, Індонезія, Нігерія та Україна.
  • Забезпечує платформу для обговорення, моніторингу та підтримки громадянського суспільства. Коли звіти ІПВГ виявляють проблеми, пов’язані з корупцією, наприклад, згадані вище, групи зацікавлених сторін ІПВГ у кожній країні є місцем, де сторони можуть обговорити можливі засоби захисту, тиску на відповідне агентство чи компанію для реагування та моніторинг прогресу. Це заохочує міжвідомчу координацію та активну участь громадянського суспільства.

Що ІПВГ не робить

Незважаючи на внесок ІПВГ, існує також ряд обмежень, зокрема:

  • До переліку країн, що імплементують ІПВГ не входять деякі держави, які борються з корупцією у видобувних галузях. В той час, як ІПВГ допомагає зміцнити глобальні норми прозорості, потенціал боротьби з корупцією залишається найсильнішим у країнах, які впроваджують Стандарт ІПВГ. Однак країни, які поки не імплементують Стандарт, можуть отримати користь від приєднання до ІПВГ. Мова йде про такі країни як Ангола, Бразилія, Екваторіальна Гвінея, Південний Судан та Венесуела.
  • Багато корупційних дій виходять за межі сфер, які охоплює ІПВГ. У багатьох країнах, багатих на ресурси, корупція поширюється на всі сфери видобутку та виходить за межі видобувних галузей і розповсюджується на такі сфери як державні закупівлі, а також залучає учасників з різними компетенціями.
  • Заяви про корупцію часто публікуються країнами-членами та партнерами ІПВГ. Як і у ситуації з урядами та компаніями по всьому світу, країни-члени ІПВГ боролися з корупційними ризиками у секторі видобутку.
  • Корумповані учасники можуть уникнути передбачуваної прозорості. ІПВГ допомагає створити стійку та системну форму прозорості, де усі установи регулярно публікують інформацію про діяльність свого сектору. Це одна з найважливіших цілей Ініціативи. Однак, звітування щодо ІПВГ значно відрізняється від висвітлення непередбачуваних витоків інформації, повісток в суд чи рейди в офісах, які часто викривають корумповані справи.
  • Політичне бажання боротися з корупцією не завжди гарантує результат. Це означає, що підтримка ІПВГ не завжди може запобігти корупції. Потенційний успіх таких дій спирається на ефективність ширших антикорупційних кампаній. Можливість членів або прихильників ІПВГ використовувати Ініціативу як спосіб поліпшення репутації та обмежена взаємодія з деякими антикорупційними суб’єктами на рівні країни, що впроваджує Ініціативу, ще більше доповнює цей виклик.

Що може робити ІПВГ?

Це саме те, на що ми хочемо звернути вашу увагу. У документі для обговорення представлено ідеї як саме  ІПВГ та інші зацікавлені сторони можуть подолати обмеження та посилити свій внесок у боротьбу з корупцією. Ці заходи, зокрема, включають роз’яснення функцій ІПВГ, пояснення чим саме займається ІПВГ і що не має відношення до справ Ініціативи, а також підтримку розкриття інформації про корумповані дії та практики, співпрацю з зацікавленими сторонами та партнерами щодо аналізу та контролю результатів розкриття інформації та залучення нових сторін з-поміж антикорупційних суб’єктів.

Розширена стаття на цю тему доступна англійською мовою у Бібліотеці.

Оригінал статті англійською на сайті eiti.org