Відбулася зустріч Мережі ІПВГ щодо видобутку критичної сировини

Стратегічне значення критичної сировини для безвуглецевих технологій, цифрової промисловості та інших ключових галузей змушує представників країн, які імплементують Ініціативу щодо прозорості видобувних галузей обговорювати питання ефективності та безпеки видобутку критичної сировини. Прискорені процедури видачі ліцензій на гірничий видобуток, які часто застосовуються в гонитві за мінеральною сировиною для енергетичного переходу, є однією з ключових проблем, які обговорюються.

14 грудня 2023 року Міжнародним Секретаріатом ІПВГ було проведено онлайн-зустріч Мережі ІПВГ з питань видобутку корисних копалин перехідного періоду. Зустріч зібрала близько 50 учасників з країн, що впроваджують ІПВГ, і стала платформою для постійного діалогу між країнами ІПВГ, які видобувають критичну сировину. 

У своєму вітальному виконавчий директор Міжнародного секретаріату ІПВГ, Марк Робінсон підкреслив прихильність до країн з перехідною економікою, які видобувають корисні копалини, до яких, зокрема, належить Україна.

Відповідно до вимоги 2.2 Стандарту ІПВГ 2023, країни зобов’язані надавати документальні обґрунтування та опис прискорених процедур видачі ліцензій. Такий підхід дає змогу забезпечити застосування механізмів моніторингу та контролю.

Тож у своїй доповіді Марк Робінсон озвучив наступні рекомендації урядам:

  • Врахувати управлінські та корупційні ризики в стратегіях розвитку мінерально-сировинних ресурсів перехідного періоду;
  • Вимагати детальної публічної звітності про запаси корисних копалин перехідного періоду;
  • Надати чіткі обґрунтування для використання “прискорених” процесів видачі ліцензій;
  • Забезпечити виділення достатнього часу та ресурсів для проведення комплексних перевірок у процесі надання ліцензій;
  • Раціонально оцінювати потенціал доходів від видобутку корисних копалин у перехідному секторі та запровадити політику, спрямовану на підтримку ефективного довгострокового економічного планування;

Чому Мережа ІПВГ важлива саме для України?

На території нашої країни зосереджені поклади 22 з 34 корисних копалин, які є в переліку критичних для Євросоюзу. Україна входить до 10 найбільших країн-виробників титану, марганцю, цирконію та графіту, а також має підтверджені запаси металів, пов’язаних з низьковуглецевим майбутнім, що використовуються в інноваційних технологіях. Це літій, берилій, рідкоземельні елементи, нікель, кобальт.

Враховуючи обсяги видобування критичної сировини в Україні, важливо було обговорити наступні питання:

  • Рекомендації щодо звітів про виконання місії та наслідків для країн-виробників;
  • Варіанти політики щодо управління критичною сировиною;
  • Напрямки розвитку Мережі 

Варто відзначити, що Індонезія та Замбія поділились власними практиками впровадження законодавчих та політичних змін щодо управління критичною сировиною, включаючи розробку Стратегії зелених мінералів у Замбії та Регламенту щодо критично важливих мінералів в Індонезії. 

Представники Замбії та Інденезії підкреслили важливу роль прозорості та підзвітності в національному правовому та політичному ландшафті кожної з країн, а також поділились своїми міркуваннями щодо використання ІПВГ для забезпечення прозорості та підзвітності по всьому ланцюжку створення вартості, оскільки країни прагнуть збільшити додану вартість критичної сировини.

Тези учасників ще раз підкреслили важливість належної перевірки в процесі ліцензування та ефективного моніторингу соціальних та екологічних наслідків. Зокрема своїми міркуваннями поділився й представник України, експерт з організації роботи Національного секретаріату ІПВГ, Віталій Филенко: “Україна впроваджує Стандарт ІПВГ, проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу дуже скоро можуть стати її наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни росії проти України та запровадження воєнного стану, не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ з дотриманням екологічних вимог та впровадженням найкращих доступних технологій”.

Постійний діалог і стійка співпраця між членами Мережі ІПВГ з питань видобутку корисних копалин перехідного періоду допоможуть країнам адаптуватись до змін в енергетичному секторі.