Аналіз стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі: актуальність та виклики

Питання енергетичного переходу в Україні з кожним днем стає все більш актуальним. Це не просто зміна джерел енергії на більш екологічні, а ключовий етап на шляху до енергетичної незалежності, екологічної безпеки та інтеграції в європейський енергетичний ринок. В умовах війни Україна опинилася на передовій боротьби не тільки за свою територіальну цілісність, але й за незалежність в енергетичній сфері, що робить перехід до відновлюваних джерел енергії вкрай важливим.

Енергетична трансформація напряму залежить від запасів критичної сировини, яка є основою для виробництва технологій з низьким рівнем викидів, таких як водневі паливні елементи, акумулятори та сонячні панелі. Україна має потенціал стати одним із ключових постачальників цієї сировини для Європейського Союзу, враховуючи значні запаси корисних копалин на своїй території. Критично важливо, щоб Україна не тільки забезпечила стабільний видобуток цих ресурсів, але й впровадила ефективну політику, яка сприятиме збереженню довкілля, залученню інвестицій та розвитку технологічної бази для перероблення сировини всередині країни.

У вересні 2023 року Громадська організація “Нова Енергія” у співпраці з іншими членами Робочої групи 3: Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека  Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, опублікувала аналітичний звіт “Стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг”, який розкриває потенціал співпраці між Україною та ЄС у сфері критичної сировини.  Це дослідження активно обговорювалося свого часу, але сьогодні, в умовах інтенсивного впровадження політики енергетичного переходу, воно набуло нової ваги.

Україна володіє значними запасами критичних корисних копалин, які мають ключове значення для виробництва низьковуглецевих технологій, зокрема марганець, кобальт, нікель тощо. Ці ресурси є необхідними для виробництва водневих технологій і розвитку відновлюваної енергетики, що сприятиме декарбонізації та зниженню залежності від викопного палива. Проте Україна може зіткнутися з ризиком перетворення на сировинний додаток до економіки ЄС, якщо її політика не буде спрямована на впровадження найкращих технологій та контроль за видобутком. Важливо забезпечити конкурентний доступ до природних ресурсів з дотриманням екологічних стандартів.

У звіті також розглядається феномен “прокляття ресурсів”, пояснюючи, чому країни з багатими природними ресурсами, зокрема як Україна, ризикують зіштовхнутися з серйозними економічними викликами. Критична сировина, яка є ключовою для декарбонізації, має великий потенціал в Україні, що відкриває нові можливості для бізнесу та створення робочих місць.

На тлі процесу енергетичного переходу та необхідності видобутку мінеральних ресурсів постає питання прозорості. Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) сьогодні відіграє провідну роль у регулюванні доступу до природних ресурсів. Хоча видобування критичної сировини поки що не охоплюється Стандартом ІПВГ, нові вимоги 2023 року ставлять завдання щодо прозорості прискорених процедур видачі ліцензій, оцінки запасів ресурсів та розкриття інформації щодо врахування аспектів енергетичного переходу в прогнозуванні доходів компаніями. Так, питання енергетичного переходу невдовзі можуть стати його наскрізним пріоритетом. В умовах повномасштабної війни важливо зберігати фокус на рівному доступі до ресурсів та впроваджувати найкращі доступні технології.

Аналітичний звіт включає перелік критичних корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та обороноздатності України, а також окреслено конкретні заходи для забезпечення сталого використання цих ресурсів. Важливо, щоб політики та зацікавлені сторони усвідомлювали ризики та можливості, які виникають у результаті партнерства з ЄС, і вживали необхідних заходів для забезпечення прозорості та підзвітності у видобувних галузях.

Звіт доступний до перегляду українською та англійською мовами на сайті ГО “Нова Енергія”.

Цей звіт є важливим кроком у розумінні того, як стратегічне партнерство з ЄС може формувати майбутнє України в умовах змінюваних глобальних економічних реалій, а також закликає до дій для забезпечення прозорості та сталого розвитку у сировинній галузі.