Надрокористування на Сумщині: виклики, можливості та перспективи.

За даними десятого національного звіту ІПВГ, навіть в умовах воєнного стану, Сумська область забезпечила майже 10% усіх надходжень від видобувної галузі на користь держави і входить до четвірки лідерів разом з Харківською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Ефективне використання цих ресурсів вимагає високого рівня прозорості та підзвітності. Саме цим питанням було присвячено круглий стіл “Прозорість у видобувних галузях як складова сталого розвитку громад Сумщини”, що відбувся 27 лютого за ініціативи ГО “НОВА Енергія”  за сприяння та у співпраці з Сумською обласною військовою адміністрацією.

Захід об’єднав представників влади, місцевих громад, донорських організацій та експертів галузі, які обговорили виклики та можливості розвитку видобувної сфери регіону.

Мінерально сировинна база Сумської області налічує 373 родовища, 50% з яких — паливно-енергетична сировина. На території всіх 51 громад області ведеться видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Про роль ефективного використання ресурсів та необхідність використання доступної інформації сказали у своїх виступах: Тарас Савченко перший заступник начальника Сумської ОВА та Світлана Мізіна, радниця проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.

“Питання рентної плати для Сумщини дійсно є актуальним. Загальновідомий факт, що значні обсяги вуглеводнів знаходяться саме на території Сумщини, зокрема в Охтирському та Роменському районі. Щодо надходжень рентної плати за видобуток вуглеводної сировини в місцеві бюджети — ми спостерігаємо динаміку певного зменшення, хоч і не суттєвого. В порівнянні з 2022, 2023 та 2024 роками це десь на 5-6 % щорічно обсяги рентної плати зменшуються. В той же час активність в цьому секторі залишається сталою. Ми сподіваємось, за результатами даного обговорення будуть винайдені проєкти рішень, які дійсно підвищать транспарентність процесу нарахування та сплати рентних платежів і сприятимуть в майбутньому підвищенню фінансової спроможності громад на території яких видобуваються вуглеводні”, — зазначив Тарас Савченко

Сумщина — регіон, де надрокористування відіграє важливу роль в економіці, а громади все більше усвідомлюють необхідність прозорого та відповідального управління природними ресурсами. Адже прозорість у видобувних галузях – це не просто вимога часу. Це передумова формування довіри між державою, бізнесом та суспільством. Вона визначає справедливий розподіл доходів, мінімізує екологічні ризики та відкриває нові можливості для сталого розвитку громад і регіону. 

“Ініціатива прозорості видобувних галузей дуже важлива для видобувних регіонів, адже раніше знайти інформацію про компанію, власника, дані про видобуток та податки було неможливо, бо вона була закрита. Завдяки тому, що Ініціатива прозорості вже є в Україні багато років вдалося залучити до діалогу і видобувні компанії, і місцеві органи влади, і державні органи влади. Слід зазначити, що завдяки звітам ІПВГ є можливість доступу до інформації про галузь, про податки і кожен громадянин й кожна громада може знайти цю інформацію, хоч через воєнний стан деяка інформація має обмежений доступ. Раніше вся вона була в паперовому вигляді, а за підтримки проекту «Ефективне управління державними фінансами III», що впроваджувався  федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини було створено й передано на баланс Міністерства енергетики Портал ІПВГ. Дієвий інструмент, що поєднує в собі електронну систему подання та аналізу звітності й платформу для аналізу відкритих даних в сфері видобування”, — розповіла Світлана Мізіна.

У 2013 році Україна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей  — міжнародного стандарту, який сприяє прозорості видобувного сектору країни та передбачає розкриття інформації щодо різних аспектів видобувної діяльності. З того часу Україна поступово, крок за кроком, йде до виконання всіх вимог міжнародного Стандарту ІПВГ

“Керівництво впровадження ІПВГ на національному рівні здійснює багатостороння група з імплементації ІПВГ. До цієї групи входять представники Уряду, компаній і громадського сектору на паритетних засадах. Вони спільно вирішують, яку інформацію слід розкривати, які зміни в законодавство мають бути внесені для того аби відповідати міжнародному Стандарту і забезпечити належний рівень участі цих зацікавлених сторін до управління корисними ресурсами”, — зауважив Віталій Филенко, експерт з впровадження ІПВГ в Україні.

Важливість ІПВГ на рівні громад полягає в тому, що цей стандарт забезпечує доступ до відкритих даних щодо платежів видобувних компаній, обсягів видобутку та податкових надходжень. Завдяки цьому місцева влада та активні мешканці можуть відстежувати, наскільки ефективно використовуються природні ресурси регіону та як ці кошти впливають на розвиток територій.

Один із інструментів для отримання такої інформації — Портал ІПВГ, який містить дані про надходження ренти до бюджетів громад. Як зазначила Марина Бузань-Свірська, менеджер проєкту Порталу ІПВГ ГО “НОВА Енергія”:

“Цікавим для громад і аналітиків, в першу чергу, звичайно, є карта рентних платежів. Це картографічне представлення інформації про ренту і екологічний податок. Інформація в ньому представлена саме в розрізі рівнів бюджету: від обласного до населеного пункту. 

Окрім того, хочеться зауважити, що ключовим розпорядником інформації в надрокористуванні є Держгеонадра. Але, зважаючи на стан в країні багато їхніх ресурсів обмежені в доступі і закриті. Проте на Порталі ІПВГ ці посилання збережені, вони є, і ми розуміємо, що це обмеження тимчасове”.

Прозорість у видобувних галузях має значення лише тоді, коли громади активно використовують відкриті дані для ухвалення управлінських рішень та контролю за доходами. Самі по собі цифри та звіти не здатні змінити ситуацію — важливо, щоб громадськість, органи місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони знали, як ці дані застосовувати.

Попри складну ситуацію в регіоні та близькість до ворога Сумщина залишається одним з лідерів щодо надходжень від видобувної галузі на користь держави. 

“Якщо говорити про кількість родовищ на території області, то 373 їх зареєстровано. 50 % з них це паливно-енергетична сировина, 44,8 % — будівельна, 4 % — підземні води. Сумщина має й поклади критичної сировини, про яку останнім часом найбільше більше говорять в публічному просторі. Повертаючись до діяльності ГО “НОВА Енергія” на території області, то свого часу, коли ще не було порталу ми працювали з громадами, з районами та створювали карти спеціальних дозволів на території області”, — розповів Віталій Филенко. 

Асистент проєктів ГО «НОВА Енергія» Софія Молочій розповіла присутнім про стан та перспективи надрокористування Сумщини та як помилки у звітності видобувних компаній впливають на бюджети громад, в яких ведеться видобуток:

“Сумська область дуже багата на корисні копалини, тому видобування ведеться у всіх громадах цієї області. Надрокористування безпосередньо впливає на економічний розвиток громад, адже доходи від цієї діяльності можуть стати важливим джерелом фінансування місцевих ініціатив. Водночас, для ефективного використання цих коштів необхідно розуміти реальний внесок видобувної галузі у бюджет як на рівні області, так і конкретних громад щоб  кошти справді працювали на розвиток громад, важливо уникати неточностей та маніпуляцій у звітності видобувних компаній. Помилки можуть призвести до втрати значних бюджетних надходжень, які могли б бути використані на критично важливі місцеві потреби”, — акцентувала Софія Молочій.

Одним із важливих питань, які порушили під час заходу, було обговорення угод про розподіл продукції (УРП). Відмінність УРП від звичайних спеціальних дозволів полягає в особливому режимі оподаткування. Протягом дії такої угоди інвестор звільняється від сплати більшості загальнодержавних податків, а податкове навантаження визначається умовами угоди. Інвестор сплачує лише певний перелік податків і зборів, зокрема податок на прибуток, ПДВ, платежі за користування надрами, якщо вони передбачені угодою.

“На етапі укладення угод про розподіл продукції органи місцевого самоврядування, на території яких планується видобуток, можуть залучатися за згодою. Водночас, формально, процедура консультацій з місцевими громадами, в рамках укладання угод УРП не передбачена. Тим не менш, громади мають бути зацікавлені в тому, щоб долучатися до процесу погодження УРП. Адже від того, як це буде прописано в угоді залежать майбутні соціальні виплати”, — зауважила Олена Агапова.

Такий механізм може створювати ризики для місцевих бюджетів. Якщо в угоді про розподіл продукції не буде чітко прописано рентні платежі за користування надрами, громади, на території яких ведеться видобуток, можуть втратити значну частину доходів. Саме тому критично важливо створити регіональні багатосторонні групи ІПВГ для контролю за виконанням таких угод, співпраці з видобувними компаніями та вирішення проблемних питань.

Детальніше про взаємодію на регіональному рівні та досвід впровадження ІПВГ розповіли Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини та Ірина Куропась, координаторка РГ 2 “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” УНП Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та менеджерка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини.

“Ми ініціювали створення регіональної багатосторонньої групи в Львівській області, ідентичної до тієї, яка є на національному рівні. До неї ми вважали за потрібне включити як регіональні інститути громадянського суспільства, так і ті компанії, які ведуть видобуток на території Львівщини та обов’язково  залучили до цього процесу органи місцевого самоврядування, на території яких ведеться видобуток. Ми підготували положення, де склад такої регіональної багатосторонньої групи мав би включати 5 представників від регіональних органів влади, 5 від громадського сектору, 5 від видобувних компаній, що здійснюють видобуток на Львівщині й 5 представників органів місцевого самоврядування”, — розповів Орест Микита.

“Одним з етапів впровадження ІПВГ на регіональному рівні є формування ініціативної групи. Власне, тут територіальним громадам варто залучитися підтримкою громадських організацій, Національного Секретаріату, обласної адміністрації і спільно розпочати процес формування регіональної багатосторонньої групи. Окрім того, варто проводити адвокаційно – інформаційну кампанію, до якої можуть входити виходити навіть такі самі заходи, як ми маємо сьогодні з вами.  Ця адвокаційно –  інформаційна кампанія має проходити впродовж усіх цих етапів формування, тому що мешканцям, громадським організаціям, які можуть бути долучені, потрібно надати інформацію, що це таке, як це працює, які інструменти аналізу даних можна використовувати. Також ви маєте розробити положення регіональної багатосторонньої групи ІПВГ та провести вибори учасників”, — поділилась Ірина Куропась.

Як показують сучасні обставини, спільні зусилля у прийнятті рішень є надзвичайно важливими для розвитку регіону. Видобуток вуглеводнів стратегічно важливий та пріоритетний для Сумської області, ресурси, які він приносить, є запорукою її енергетичної безпеки та незалежності. Відповідно значним є і вплив видобутку вуглеводнів на економіку області та якість життя громадян.

Захід проводить ГО «НОВА Енергія» спільно з Сумською ОВА в рамках ініціативи «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA), яка виконується за підтримки проєкту МТД «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.