25 червня 2025 року під час панельної дискусії «Енергетична прозорість: підзвітність як ключ до інвестицій у видобуток та енергетику», що відбулася в межах Форуму ділової доброчесності UNIC, представники органів державної влади, бізнесу, громадянського суспільства та ЗМІ обговорили, як прозорість може і має працювати на користь усім учасникам ринку. Мова йшла не лише про зобов’язання, а про нові можливості.
Одним із важливих нагадувань прозвучала історія про те, як Україна приєдналася до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ): «У 2013 році це стало однією з умов для отримання траншу від Міжнародного валютного фонду. Нас прямо запитали — чи готові ви впроваджувати прозорість? Інакше без підтримки», — пояснив Віталій Филенко, експерт з впровадження ІПВГ в Україні. Цей крок був вимушеним, але він запустив трансформацію, яка триває досі.
У 2021 році на баланс Міністерства енергетики було передано портал даних видобувної галузі — єдину публічну базу, що акумулює детальну звітність компаній і дані державних органів про надрокористування. Команда ІПВГ системно очищує, перевіряє та уніфікує ці дані, забезпечуючи їх точність. Саме тому аналітикою порталу користуються не лише громади, а й самі органи влади.
Наразі Портал ІПВГ продовжує розвиватись за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.
Сьогодні Україна має понад десятирічну історію впровадження ІПВГ, електронну систему звітування, публічний портал даних, а також механізм звірки, що дозволяє виявляти розбіжності між даними компаній і держави. Це не просто технічні досягнення — це інструменти, які змінюють практику управління.
«Громади сьогодні можуть відстежити, які надходження ренти отримав їхній бюджет і як ці показники змінюються з року в рік. Це дозволяє реагувати оперативно і формувати запит на підзвітність не лише зверху, а й на місцях», — пояснив Віталій Филенко.
Ще один показовий приклад — щорічна звірка даних у межах ІПВГ. У перший рік включення до ініціативи вуглевидобувного сектору розбіжності між даними компаній і державних органів сягали 30%. Однак це не стало причиною для скандалів чи покарань, а навпаки чітким сигналом, що система потребує вдосконалення.
Цього року нарешті почалися зміни, яких чекали 2021 року. У квітні 2025 року було затверджено оновлені 38 форм звітності ІПВГ, які передбачають ще більше публічності: від розкриття зв’язків із політично значущими особами до додаткових форм про платежі на користь держави в натуральній формі.
Під час обговорення модератор поставив пряме запитання: що для бізнесу є головною причиною працювати доброчесно: етика, прибуток, інвестиції чи ризик відповідальності? І тут дискусія набула емоційного характеру. Учасники мали різні погляди не лише на прозорість, а й на саму можливість впливу на політику.
Олександр Рожнов, Керівник юридичного відділу, Технобуд Груп, який працює у видобувному секторі понад 20 років, визнав: “Я не знаю дієвих інструментів, як бізнес може впливати на державну політику. Ми пробували у форматі рад, робочих груп, діалогів — але це не дає результату. Вплив має бути навпаки: держава має створювати умови для розвитку бізнесу”.
Натомість журналіст Володимир Бойко зреагував: “Бізнес не зацікавлений у зміні політик у напрямку доброчесності. Чинні умови його влаштовують. Зміни ініціюються лише тоді, коли це відповідає вузькому інтересу чи конкурентній боротьбі”.
У результаті стало очевидним: кожен бачить лише свою частину картини. Держава очікує ініціативи від бізнесу. Бізнес — умов від держави. А громадськість фіксує це розходження. Така фрагментарність у підходах не дозволяє вибудувати цілісну політику прозорості.
Натомість ІПВГ пропонує той простір, де можлива співпраця. Але для цього всі сторони мають не лише говорити, а й слухати одне одного.
Саме звітність за Стандартом ІПВГ, участь у багатосторонніх групах, регулярна взаємодія з відкритими даними та аналітичними інструментами — це не лише шлях до виконання міжнародних зобов’язань, а й реальна можливість впливати на формування передбачуваних правил у секторі. Участь компаній у цих процесах забезпечує включеність, а отже кращі умови для самих компаній. Інакше рішення ухвалюються без урахування їхнього досвіду та потреб.
Прозорість — це не абстрактна вимога. Це інструмент зниження ризиків, побудови довіри та конструктивної взаємодії між бізнесом, громадськістю та державою. Вона формує стабільне середовище, в якому можливе довгострокове планування та залучення інвестицій. І саме тому прозорість — це умова сталого розвитку видобувного сектору.
Національний секретаріат ІПВГ закликає компанії подавати звітність через Портал ІПВГ вже цього року, не чекаючи змін до законодавства. Використовуйте переваги системи зараз — це інвестиція у репутацію, відкритість і довіру.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні”, який реалізує команда ІПВГ у співпраці з Міненерго через ГО НОВА Енергія за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи Road4EaP Action — спільної програми ЄС та Ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд” (ПВУ).