Чи стають реформи реальними, якщо про них не розповісти простою (зрозумілою) мовою? В епоху, коли даних більше, ніж часу їх зрозуміти, саме комунікація визначає, чи стане ініціатива корисною для людей, чи залишиться набором даних. Досвід імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) в Україні показує, що прості пояснення складних процесів реально працюють — і саме цей досвід зараз лягає в основу нової комунікаційної стратегії ІПВГ.
Впродовж останніх місяців 2025 року команда ІПВГ в Україні працює над розробкою нової комунікаційної стратегії. Ми аналізуємо попередній досвід і визначаємо, як краще пояснювати складні дані про видобувний сектор. Стратегію створюємо разом із ключовими стейкхолдерами, щоб вона відповідала реальним потребам громад, бізнесу та держави.
Як все розпочиналося
Важливо повертатися до попереднього досвіду: аналізувати, що справді працювало, а що потребує перегляду. Це дозволяє відібрати найефективніші комунікаційні практики ІПВГ і використати їх як основу для оновленої стратегії. Такий огляд може стати корисним і для інших ініціатив, які працюють у сфері прозорості.
Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях ІПВГ в Україні впроваджується з 2013 року і є частиною глобального руху за відкритість та підзвітність у сфері використання природних ресурсів. В умовах великого обсягу технічних даних і не розуміння громад як їх використовувати, ключовим викликом для національного Секретаріату ІПВГ є подати складну інформацію так, щоб її можна було швидко зрозуміти й застосувати у щоденних управлінських рішеннях на місцях.
Першим системним кроком у розвитку комунікацій ІПВГ стала стратегія 2019 року. Вона заклала базу для переходу від сухої звітності до зрозумілого пояснення даних, зробивши акцент на простій мові, візуалізації та інформуванні громад. ІПВГ поступово формувала модель публічної комунікації, яка поєднувала аналітику й доступність, а згодом стала підґрунтям для появи концепції «Resource Justice» (Ресурсної справедливості).
Комунікаційна стратегія була спрямована на інформування: вона окреслювала ключові групи та канали, однак приділяла менше уваги залученості громад, протидії дезінформації та інструментам для реального використання даних на місцях. Саме цей досвід показав, наскільки важливо змістити фокус, а саме, від простого інформування до створення діалогу, який дозволяє громадам, бізнесу й владі приймати більш обґрунтовані рішення.
У 2024 році ІПВГ в Україні представила новий формат подачі даних — UA EITI Short Report 2023. Разом з багатосторінковими PDF таблицями з’явився короткий, структурований документ із поясненнями та QR-кодами, які ведуть до повної бази даних на порталі eiti.gov.ua. Це стало важливим кроком у тому, щоб зробити складну технічну інформацію зручною для різних аудиторій.
Новий формат спрощує роботу з даними: користувач може одразу перейти до джерела, знайти потрібну цифру, не завантажуючи великих файлів, і отримати як короткий висновок, так і деталізовану аналітику. Фактично за допомогою QR-кодів перетворили звичайний звіт на сучасний комунікаційний інструмент, зрозумілий громадам, медіа й експертам.
Паралельно команда ІПВГ створила серію коротких відео та публікацій про децентралізацію ренти, щоб пояснити, як громади отримують кошти від видобутку. Це були не технічні пояснення, а реальні історії мешканців, які показують, як рента впливає на локальний розвиток. Такий підхід зробив тему фінансових надходжень ближчою та зрозумілішою для людей.
Ці матеріали базувалися на реальних прикладах із громад, де працюють видобувні компанії — від Коломацької та Введенської до Мачухівської і селища Донец. У кожній історії — конкретні люди й конкретні зміни, які стали можливими завдяки надходженням від ренти.
Мета такої інформаційної кампанії була простою: показати, як працює прозорість у дії. Коли громада розуміє, скільки коштів отримує від видобутку, вона може контролювати їх використання і впливати на місцеві рішення. Такий формат став одним із найефективніших, адже він дозволив говорити про фінанси не мовою таблиць, а через досвід і потреби людей в громадах.
Ресурсна справедливість, підхід в центрі якого стоїть людина
ІПВГ в Україні це не лише про технічні дані. У центрі комунікацій поступово з’явилася ідея ресурсної справедливості — підходу, який поєднує прозорість, участь і відповідальність усіх стейкхолдерів. Йдеться про чесний і зрозумілий розподіл доходів від природних ресурсів, екологічну відповідальність бізнесу та право людей знати, як рішення щодо родовищ впливають на їхнє життя.
Саме тому команда «Нової Енергії» підготувала пропозиції до Плану дій «Відкритий уряд» 2026–2027. Мета цих пропозицій зробити державну політику у сфері енергетичного переходу та угод про розподіл продукції більш відкритою для громад, щоб люди мали доступ до рішень, які визначають розвиток їхніх територій, і могли впливати на те, як використовуються ресурси.
Цей підхід показує важливу тенденцію: комунікації ІПВГ виходять за межі самої ініціативи і стають частиною ширших процесів доброго врядування. Принципи прозорості та участі починають працювати не лише в межах сектора, а й у державних і громадських ініціативах, які поділяють спільні цінності.
Національний звіт ІПВГ — це обов’язковий документ, у якому зводяться, перевіряються та порівнюються дані про компанії, податки, ліцензії, платежі та обсяги видобутку. Для України такий звіт означає понад 900 сторінок технічної інформації. Навіть для досвідчених аналітиків знайти потрібні дані в такому обсязі непросто. Саме тому команда ІПВГ разом із Міністерством енергетики розробила інструмент штучного інтелекту — RJ (Resource Justice), інтегрований безпосередньо в портал eiti.gov.ua.
RJ працює як розумний асистент: користувач ставить запитання у звичайному чаті — і отримує коротку відповідь із цифрами, джерелами та посиланнями на відповідні розділи порталу.
Від традиційного пошуку RJ відрізняється тим, що розуміє українську та понад 50 інших мов, аналізує великі PDF-звіти і знаходить дані всередині документів. Він формує відповідь простою мовою, додає посилання на офіційні джерела та пропонує пов’язані теми для подальшого вивчення.
Команда ІПВГ в Україні разом із DiXi Group, Фондом Відродження та іншими організаціями створила низку аналітичних і просвітницьких матеріалів, серед яких:
- “Екологічний компонент ІПВГ: міжнародний досвід і рекомендації для України” (PDF);
- “Дорожня карта реформ у політиці управління природними ресурсами” (DiXi Group);
- “Рекомендації до впровадження Стандарту ІПВГ 2023 в Україні” (PDF).
Також було проведено серію тематичних кампаній під слоганом “Extract the truth” (PWYP):
- “Чому відкриті угоди вигідні для України”
- “Міфи про розкриття видобувних контрактів”
- “Чому гендерна інформація важлива для звітності”
Ці матеріали поєднали наукову аргументацію з сучасною візуальною подачею — і стали інструментом просування законодавчих змін через комунікацію.
Комунікації ІПВГ в Україні можуть стати каталізатором системних змін.
Такий досвід демонструє, що прозорість — це не лише про дані, а й про довіру, справедливість і участь. Український кейс може стати прикладом для інших країн — як говорити про ресурси людською мовою.
Цей матеріал розроблено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).