Міжнародний досвід розкриття бенефіціарної власності: Україна серед лідерів прозорості

17–18 листопада у Вірменії відбувся міжнародний обмін досвідом щодо прозорості бенефіціарної власності. У заході взяли участь представники України, зокрема Софія Молочій, асистентка проєктів ГО “НОВА Енергія”, та Ірина Коропась, проєктна менеджерка “Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини”. Захід став можливістю не лише ознайомитися з успішними міжнародними кейсами, а й переконатися, що Україна впевнено тримає високу планку прозорості навіть у воєнний час.

Глобальний контекст прозорості бенефіціарної власності набуває особливого значення на тлі боротьби з корупцією та відмиванням грошей. Досі анонімні компанії залишаються перешкодою у виявленні незаконних фінансових потоків, адже приховують справжніх власників за складними корпоративними структурами. Коли одну компанію засновує інша, ту — наступна, а далі ще кілька рівнів, виникає заплутаний ланцюжок. У результаті кілька компаній можуть працювати на одній території чи в одному секторі, але залишається невідомим, чи стоїть за ними один власник, або ж кілька пов’язаних з однією політично значущою особою. Саме тому понад 120 країн світу взяли на себе зобов’язання щодо прозорості бенефіціарної власності — розкриття інформації про справжніх, кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які контролюють компанії та отримують від них прибутки.

На воркшопі детально розглянули досвід Гани, яка продемонструвала вражаючі результати після цифровізації свого реєстру бенефіціарної власності. З моменту запуску програми Opening Extractives у 2021 році кількість поданих декларацій зросла з 24 тисяч до майже 176 тисяч — збільшення понад 600 відсотків. Ганський приклад показує, як інтеграція даних про власність у процеси ліцензування та видачі дозволів посилює контроль за видобувною галуззю. Представники Комісії з питань мінеральних ресурсів Гани наголосили, що доступ до цих даних дозволяє проводити більш якісну перевірку заявників на отримання ліцензій, знижувати корупційні ризики та приймати обґрунтовані рішення.

Вірменія представила інший шлях — від секторального підходу до загальнонаціональної системи. Країна почала з розкриття інформації про власників видобувних компаній у 2020 році, а вже у 2023-му розширила вимоги на всю економіку, охопивши понад 120 тисяч юридичних осіб. Вірменський державний реєстр забезпечує вільний доступ до базової інформації про компанії та їхніх бенефіціарів, що стало потужним інструментом для журналістських розслідувань та викриття прихованих політичних зв’язків. Особливістю вірменської системи є знижений поріг розкриття для видобувних компаній (10 відсотків замість стандартних 20) та нульовий поріг для політично значущих осіб.

Великобританія, яка запустила свій реєстр осіб зі значним контролем (PSC Register) ще у 2016 році, стала першою країною G20 з публічно доступним реєстром бенефіціарної власності. Британська система вирізняється повною відкритістю — інформація доступна безкоштовно без реєстрації, а дані можна завантажувати масивами для аналізу. Реєстр містить понад 4,9 мільйона записів про осіб, які контролюють британські компанії, і переглядається понад 500 тисяч разів на місяць. Саме завдяки публічному доступу громадські організації змогли виявити сотні випадків, коли власниками компаній були дискваліфіковані директори, що привернуло увагу правоохоронних органів.

Україна має чим пишатися у цьому глобальному контексті. У 2017 році наша держава створила один із перших у світі публічних реєстрів бенефіціарної власності юридичних осіб при Міністерстві юстиції. Ще у 2014 році Україна прийняла законодавство про розкриття бенефіціарної власності для всіх компаній, випередивши багатьох міжнародних партнерів. З того часу країна постійно вдосконалює систему, працюючи з організацією Open Ownership над підвищенням якості даних та їх інтеграцією з міжнародними базами.

Інформація про бенефіціарних власників видобувних компаній в Україні доступна через кілька джерел. Основним є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), який веде Міністерство юстиції. Для акціонерних товариств дані про власників понад 5 відсотків акцій можна знайти в базі емітентів на smida.gov.ua. Додатково Портал ІПВГ України (eiti.gov.ua) консолідує інформацію про видобувні компанії, їхні платежі та власників, створюючи зручний інструмент для аналізу.

Ця відкритість має практичне значення для різних груп користувачів. Громади, на територіях яких ведеться видобуток корисних копалин, отримують можливість дізнатися, хто фактично контролює компанії, що працюють поруч з їхніми домівками. Така інформація критично важлива для розуміння, чиї інтереси представляє бізнес, хто несе відповідальність за можливі екологічні чи соціальні наслідки видобутку, та чи немає конфлікту інтересів у процесі прийняття рішень місцевою владою. Особливо це актуально в контексті розподілу рентних платежів та компенсацій громадам.

Для правоохоронних органів, зокрема Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, дані про бенефіціарів стають інструментом виявлення корупційних схем. Перехресна перевірка інформації про власників компаній з даними про політично значущих осіб, державні закупівлі та видачу ліцензій дозволяє виявляти потенційні конфлікти інтересів. Саме такі розслідування в інших країнах неодноразово призводили до розкриття схем незаконного збагачення через видобувний сектор.

Український досвід викликав інтерес учасників воркшопу, особливо здатність країни підтримувати високі стандарти прозорості під час повномасштабного вторгнення. У червні 2025 року Україна успішно пройшла третю валідацію ІПВГ, отримавши 85,5 бала зі 100 можливих. Правління ІПВГ високо оцінило зусилля країни щодо збереження публічного розкриття інформації про видобувні галузі в умовах воєнного стану, коли стратегічна важливість такої інформації могла б стати аргументом для обмеження доступу.

Участь українських представників у міжнародних заходах такого формату має подвійне значення. По-перше, це можливість ознайомитися з найкращими світовими практиками та технічними рішеннями, які можна адаптувати до українських реалій. По-друге, і це не менш важливо, — це платформа для демонстрації власних досягнень та обміну досвідом з іншими країнами. Україна може поділитися унікальним досвідом підтримки прозорості в екстремальних умовах, що робить наш кейс особливо цінним для міжнародної спільноти.

Глобальна програма Opening Extractives, яка об’єднала зусилля ІПВГ та Open Ownership, продовжує підтримувати країни у впровадженні реформ з розкриття бенефіціарної власності. Програма надає як політичну, так і технічну допомогу, проводить тренінги для громадянського суспільства та журналістів, розробляє методології аналізу даних. Важливо, що програма не обмежується створенням реєстрів — вона допомагає інтегрувати інформацію про власність у процеси ліцензування, державних закупівель та регуляторного нагляду.

Прозорість бенефіціарної власності у видобувному секторі — це не самоціль, а інструмент для досягнення справедливого управління природними ресурсами. Коли громади знають, хто стоїть за компаніями на їхніх територіях, коли правоохоронці можуть перевіряти конфлікти інтересів, коли журналісти мають доступ до даних для розслідувань — створюються умови для того, щоб доходи від видобутку працювали на розвиток, а не осідали в кишенях вузького кола осіб. Україна, попри всі виклики, залишається серед країн, які послідовно просувають цю важливу реформу.

Цей матеріал розроблено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).