Поки світ дивиться на Україну крізь призму війни, українські фахівці продовжують будувати прозору системи управління природними ресурсами та представляти країну на найвищих міжнародних майданчиках. У середині листопада делегація “спостерігачів” з України взяла участь у 64-му засіданні міжнародного правління Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) у Єревані, де обговорювали майбутнє Міжнародного Стандарту ІПВГ та визначали пріоритети для 55 країн-учасниць.

Склад української делегації був особливо репрезентативним, адже включав представників:

Громадянського суспільства: Олексія Орловського (Міжнародний фонд Відродження), Софію Молочій (ГО “НОВА Енергія”), Ірину Куропась (Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини)

Органів державної влади: Віталія Филенка (голову Національного секретаріату ІПВГ), Олександра Шумського (Державна податкова служба)

Видобувних компаній: Олену Іванову (АТ “Укргазвидобування”).

* Онлайн до засідання долучилася Олена Павленко з DiXi Group, яка є членом Правління ІПВГ від організацій громадянського суспільства. 

Так представництво охопило всі три групи стейкхолдерів ІПВГ: громадянське суспільство, державний сектор та бізнес, що продемонструвало збалансований підхід України до питань прозорості.

Одне з ключових рішень засідання – відтермінування масштабного перегляду Стандарту ІПВГ до 2028 року. Для України, яка вже використовує адаптовану імплементацію через виключення тимчасово окупованих територій з процесу звітності, це дає час зосередитися на поточних завданнях. Серед тем майбутнього перегляду – прозорість ланцюгів постачання критичних мінералів, що матиме особливе значення для України з нашими значними покладами та планами їх розробки в рамках відбудови і євроінтеграції. Саме питання критичних мінералів стало наскрізною темою засідання, адже світова енергетична трансформація змінює підходи до видобувних галузей.

Ця зміна парадигми особливо помітна у контексті обговорення взаємодоповнюваності різних стандартів звітності. Правління присвятило окрему сесію аналізу того, як ІПВГ співіснує з новою Consolidated Mining Standard Initiative (CMSI) – ініціативою гірничодобувних корпорацій щодо створення єдиного стандарту для понад 100 компаній у близько 60 країнах. Багато організацій громадянського суспільства ставлять під сумнів необхідність нового стандарту, вказуючи на існування Independent Responsible Mining Assurance (IRMA), і побоюються, що корпорації намагаються перехопити ініціативу до того, як уряди встановлять власні правила. Дискусія показала критичну важливість координації між різними ініціативами – питання, яке безпосередньо стосується України з її обмеженими ресурсами на множинну звітність.

Український досвід адаптованого впровадження ІПВГ в надзвичайних обставинах став одним з прикладів, які розглядали під час обговорення гнучкості механізмів імплементації. Правління аналізувало, як підтримувати країни, що стикаються з різними викликами – від політичної нестабільності до конфліктів. Те, що Україні вдається зберігати прозорість та посилання на альтернативні джерела інформації навіть під час повномасштабної війни, продемонструвало спроможність існуючих механізмів ІПВГ. Комітет з імплементації віддав перевагу саме розвитку цих механізмів замість створення нових категорій членства, визнаючи, що гнучкість важливіша за розмноження бюрократичних процедур.

Паралельно з технічними питаннями Правління присвятило окрему сесію збереженню простору для громадянського суспільства в умовах його глобального звуження. Для багатьох країн-учасниць ІПВГ це критична проблема, але Україна демонструє протилежну ситуацію: навіть під час війни українське громадянське суспільство залишається активним учасником не лише процесів прозорості, а й відбудови країни. Збалансована делегація, яка представляла Україну в Єревані – з представниками всіх трьох груп стейкхолдерів – стала живим доказом того, що багатостороннє партнерство може працювати навіть у найскладніших умовах.

Цей український приклад резонує з досвідом інших країн, які шукають шляхи підтримки прозорості в період трансформацій. Наприклад, Чилі, яка цьогоріч офіційно стала 55-м членом ІПВГ, переживає реформи у гірничодобувній галузі з фокусом на розвиток літієвого сектору. Її вступ до ініціативи підкреслює зростаючу важливість прозорості саме в контексті критичних мінералів – теми, що об’єднує і чилійський, і український досвід у перспективі майбутнього розвитку.

Попри війну, український портал ІПВГ залишається одним з найбільш розвинених у технологічному плані. Команда збирає та опрацьовує величезні обсяги даних, і хоча не всі можна публікувати через безпекові обмеження, те що розкривається у звітах є доброю практикою прозорості видобувних галузей в екстремальних умовах. Саме тому цього року вдалося налагодити партнерство з представниками ІПВГ Філіппін – обидві країни мають просунуті електронні платформи для звітування та демонстрації даних. Впевнені, що на наступній Глобальній конференції ІПВГ, яка відбудеться у червні 2026 року у Манілі, Україна зможе продемонструвати ці напрацювання та обмінятися досвідом цифровізації звітності, показуючи, що навіть у найскладніших обставинах можна рухатися вперед.

Цей матеріал розроблено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).