Завдяки підтримці Світового банку 17–21 листопада шість представників України взяли участь у низці подій Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Єревані. Програма включала міжнародний обмін досвідом щодо бенефіціарної власності, зустріч представників громадянського суспільства, зустріч представників видобувних компаній, 64-те засідання Міжнародного правління ІПВГ та робочі зустрічі з вірменськими партнерами та міжнародним партнерами.
Українську делегацію сформували представники всіх трьох груп стейкхолдерів ІПВГ. Онлайн до засідання Правління долучилася Олена Павленко з DiXi Group, член Правління ІПВГ від організацій громадянського суспільства.
Міжнародний обмін досвідом: бенефіціарна власність (17–18 листопада)
Воркшоп зібрав представників країн, які впроваджують системи розкриття бенефіціарної власності (детальніше про воркшоп читайте тут). Учасники представили свої підходи:
Гана показала результати цифровізації реєстру: з 2021 року кількість поданих декларацій зросла з 24 тисяч до 176 тисяч. Дані про власність інтегровані в процеси ліцензування видобувних компаній.
Вірменія розповіла про еволюцію від секторального підходу (2020 рік — лише видобувні компанії) до загальнонаціональної системи (2023 рік — понад 120 тисяч юридичних осіб). У країні діє знижений поріг розкриття для видобувних компаній та нульовий поріг для політично значущих осіб.
Великобританія представила свій реєстр осіб зі значним контролем (PSC Register), запущений у 2016 році. База містить понад 4,9 мільйона записів, доступна безкоштовно, переглядається понад 500 тисяч разів на місяць.
Україна поділилась своїм досвідом: законодавство про розкриття бенефіціарної власності прийняте у 2014 році, публічний реєстр при Мін’юсті запрацював у 2017 році. Інформація про власників видобувних компаній доступна через ЄДР, smida.gov.ua та Портал ІПВГ України.
Зустріч громадянського суспільства (18 листопада)
Представники громадських організацій з країн-учасниць ІПВГ обговорили практичні питання роботи в рамках ініціативи. Зокрема:
- Використання даних ІПВГ для адвокації та розслідувань у різних країнах
- Координація дій між організаціями з різних країн
- Підготовка до обрання нового складу Правління ІПВГ
- Виклики при взаємодії з урядами та бізнесом у багатосторонніх групах
- Збереження простору для діяльності громадянського суспільства
Представник України взяв участь у дискусіях, поділився досвідом роботи багатосторонньої групи ІПВГ України та обговорив можливості координації з організаціями з інших країн.
64-те засідання Міжнародного правління ІПВГ (19–20 листопада)
Правління ухвалило рішення, які визначатимуть роботу 55 країн-учасниць ([детальніше про засідання Правління читайте тут). Ключові рішення:
Перегляд Стандарту ІПВГ відтерміновано до 2028 року. Серед тем майбутнього перегляду — прозорість ланцюгів постачання критичних мінералів (літій, графіт, рідкісноземельні елементи).
Взаємодоповнюваність стандартів — Правління обговорило співіснування ІПВГ з новою Consolidated Mining Standard Initiative (CMSI), яка об’єднує понад 100 гірничодобувних компаній у близько 60 країнах.
Механізми підтримки країн — Комітет з імплементації рекомендував розвивати існуючі гнучкі механізми для країн з особливими обставинами (конфлікти, політична нестабільність) замість створення нових категорій членства. Український досвід адаптованого впровадження ІПВГ під час війни розглядався як приклад ефективності існуючих механізмів.
Простір для громадянського суспільства — окрема сесія присвячена збереженню можливостей для діяльності громадських організацій в умовах глобального звуження простору.
Нетворкінг як інструмент стратегічної співпраці
Останній день перебування в Єревані став днем стратегічного нетворкінгу, який виявився не менш важливим за офіційні заходи. Дві зустрічі показали цінність неформального діалогу для розуміння контексту, в якому працюють партнери з інших країн.
Зустріч із представницею вірменської національної платформи громадянського суспільства Східного партнерства виявила несподівані паралелі між Україною та Вірменією. Обидві країни стикаються з викликами російської пропаганди, обрали курс на євроінтеграцію, працюють над зміцненням ролі громадянського суспільства. Обговорення торкалося практичних питань: як забезпечити прозорість процесів прийняття рішень, як долати опір з боку еліт, які не завжди зацікавлені у відкритості, як громадські організації можуть впливати на державну політику в умовах тиску.
Діалог з Transparency International Armenia показав інший зріз проблем. Представники організацій, що входять до багатосторонньої групи ІПВГ Вірменії, розповіли про виклики, з якими вони стикаються. Стало очевидним, що багатостороння група працює значно слабше, ніж в Україні — наприклад, є випадки судових позовів компаній-членів БГ проти активістів, таких самих членів групи, які намагаються привернути увагу до екологічних порушень.
Особливо цікавим виявилося порівняння підходів до моніторингу впливу на довкілля. У Вірменії відсутній врегульований механізм оцінки впливу на довкілля (ОВД), який в Україні є обов’язковим для початку будь-якого промислового проєкту. Українська система ОВД, попри всі її недоліки та виклики імплементації, виявилася значно більш розвиненою. Це нагадало про важливість зберігати та розвивати напрацьовані інструменти громадського контролю навіть в умовах війни — вони стануть основою для відбудови.
Поїздка до Вірменії показала, що участь у міжнародних процесах — це стратегічна необхідність для країни, яка хоче залишатися частиною глобальної спільноти та впливати на правила гри. Кожна така поїздка — це нагадування світу, що Україна існує не лише у форматі новин про війну, а як держава, яка продовжує будувати інституції, дотримуватися міжнародних стандартів та рухатися до європейської інтеграції.
Матеріали підготовлено в рамках проекту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.