За оцінками уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, прямі збитки, завдані російською агресією, становлять 176 млрд доларів США. Загальні потреби у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття оцінюються у 524 млрд доларів. Такий масштаб втрат створює безпрецедентний тиск на державний бюджет та потребує максимально ефективного управління наявними ресурсами.

У цьому контексті особливого значення набуває видобувний сектор. Україна володіє значним потенціалом корисних копалин, критично важливих для енергетичної безпеки та післявоєнного відновлення. Водночас частина родовищ нафти, газу та мінеральних ресурсів розташована на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. За оцінками представників уряду, вартість критично важливих мінеральних ресурсів на цих територіях сягає близько 350 млрд доларів США.

Отже, питання полягає не лише у збереженні та відновленні інфраструктури, а й у створенні ефективної, прозорої та підзвітної системи управління ресурсами. Без належних антикорупційних механізмів видобувний сектор ризикує залишитися джерелом непрозорих практик, що підривають довіру інвесторів, громад та міжнародних партнерів.

Саме тому впровадження системних антикорупційних заходів відповідно до Стандарту ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) є не факультативним, а стратегічно необхідним кроком для України. Більше ніж 50 країн світу вже використовують цей механізм для посилення підзвітності у секторі природних ресурсів. Україна приєдналася до ІПВГ у 2013 році, однак для досягнення амбітних цілей прозорості необхідне подальше інституційне та нормативне посилення.

Запропоновані антикорупційні заходи також повністю узгоджуються з принципами міжнародної ініціативи «Партнерство відкритий уряд» (Open Government Partnership, OGP), учасницею якої є Україна. Принципи OGP — прозорість, підзвітність, участь громадян та використання інноваційних технологій — безпосередньо корелюють із завданнями реформування видобувного сектору. Відкритість даних про бенефіціарну власність, публічність угод, цифровізація реєстрів, залучення громад до прийняття рішень — це не лише вимоги Стандарту ІПВГ, але й ключові елементи зобов’язань України в межах OGP. Таким чином, посилення антикорупційної політики у сфері надрокористування сприятиме виконанню одразу кількох міжнародних зобов’язань України.

1. Зміцнення правових та регуляторних рамок

Першочерговим кроком є удосконалення законодавчої бази.

• Розширення сфери дії антикорупційного законодавства на всі суб’єкти господарювання, що здійснюють видобувну діяльність, із зобов’язанням розробляти та публікувати антикорупційні програми.
• Запровадження обов’язковості антикорупційних програм для державних видобувних підприємств та стимулювання їх добровільного впровадження у приватному секторі.
• Забезпечення можливості оприлюднення угод про розподіл продукції (УРП) та залучення органів місцевого самоврядування до відповідних комісій.
• Усунення прогалин у сфері публічних закупівель, зокрема щодо закупівель у межах УРП.
• Інституційне зміцнення впровадження ІПВГ через сталий Національний секретаріат або відповідний директорат у Міністерстві енергетики для координації всіх зацікавлених сторін.

2. Поліпшення розкриття інформації та звітності

Прозорість даних є ключовим інструментом запобігання корупції.

• Повне та перевірене розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, включаючи політично значущих осіб.
• Публічне розкриття податкових, екологічних та інших аудиторських звітів.
• Розкриття інформації про пов’язані сторони та контрагентів державних підприємств.
• Перехід до ризик-орієнтованого підходу у звітуванні ІПВГ із деталізацією даних за компаніями та типами платежів.

3. Доступність даних та розвиток відкритих платформ

Антикорупційна політика неможлива без якісних відкритих даних.

• Автоматизація та інтеграція державних платформ розкриття інформації.
• Інтеграція порталу ІПВГ з іншими урядовими системами.
• Посилення співпраці з Державною службою геології та надр України щодо своєчасного та повного розкриття геологічної та ліцензійної інформації.
• Публікація даних у відкритих машиночитаних форматах.

4. Розбудова потенціалу та участь громад

Ефективність антикорупційних заходів залежить від компетентності та залученості всіх стейкхолдерів.

• Навчання членів Багатосторонньої групи ІПВГ, державних органів та експертного середовища.
• Розширення участі громад у прийнятті рішень щодо управління надрами.
• Посилення спроможності місцевого самоврядування контролювати соціальні та екологічні зобов’язання компаній.

Особливу роль у реалізації цих кроків відіграє Національний секретаріат ІПВГ. В умовах війни необхідно забезпечити його фінансову та інституційну сталість через поступовий перехід до змішаної моделі фінансування з чітким державним мандатом.

Перемога над корупцією у видобувному секторі є не лише питанням доброго врядування — це питання економічної безпеки та післявоєнного відновлення України. З огляду на масштаб втрат та стратегічну цінність природних ресурсів, держава не може дозволити собі неефективне або непрозоре управління ними.

Комплексне впровадження заходів, передбачених Стандартом ІПВГ, дозволить:

• знизити корупційні ризики;
• підвищити довіру інвесторів;
• посилити підзвітність державних і приватних компаній;
• забезпечити справедливий розподіл доходів від використання природних ресурсів;
• наблизити Україну до стандартів ЄС у сфері управління надрами.

У воєнний та післявоєнний період прозорість видобувного сектору має стати одним із фундаментів економічної стійкості та європейської інтеграції України.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).