10 лютого 2026 року Секретаріат Кабінету Міністрів України розпочав електронні консультації з громадськістю щодо проєкту розпорядження про затвердження 7-го Національного плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”» на 2026–2027 роки. Пропозиції приймаються до 25 лютого 2026 року — і кожен голос громадянського суспільства, бізнесу, експертного середовища може реально вплинути на зміст цього документа.

Україна є членом Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”» (Open Government Partnership, OGP) з 2011 року. За цей час реалізовано шість дворічних планів дій — конкретних зобов’язань держави перед суспільством у сфері прозорості, підзвітності та участі громадян. Сьомий план — черговий, але в нинішніх умовах він набуває особливого стратегічного значення.

Серед десяти зобов’язань, включених до проєкту плану, одне безпосередньо стосується видобувного сектору: «Підвищення прозорості і підзвітності видобувних галузей». Це не просто технічне зобов’язання — це стратегічний інструмент, без якого ефективне управління природними ресурсами в умовах війни та відбудови є неможливим.

За оцінками уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, прямі збитки від російської агресії становлять 176 млрд доларів США. Загальні потреби у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття оцінюються у 524 млрд доларів. Такий масштаб втрат створює безпрецедентний тиск на державний бюджет та потребує максимально ефективного управління наявними ресурсами.

Україна володіє значним потенціалом корисних копалин, критично важливих для енергетичної безпеки та повоєнного відновлення. Водночас частина родовищ нафти, газу та мінеральних ресурсів розташована на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. За оцінками представників уряду, вартість критично важливих мінеральних ресурсів на цих територіях сягає близько 350 млрд доларів США.

Питання полягає не лише у збереженні та відновленні інфраструктури, а й у побудові ефективної, прозорої та підзвітної системи управління ресурсами. Без належних антикорупційних механізмів видобувний сектор ризикує залишитись джерелом непрозорих практик, що підривають довіру інвесторів, громад та міжнародних партнерів. Незважаючи на постійні обстріли та руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, Україна продовжує впровадження ІПВГ — як свідчення незламності та стратегічної послідовності.

У червні 2023 року ІПВГ ухвалила новий Глобальний стандарт належного управління нафтогазовими та мінеральними ресурсами (Стандарт ІПВГ-2023). Цей документ суттєво розширив вимоги до розкриття інформації та підзвітності. Понад 50 країн світу вже використовують цей механізм для посилення підзвітності у секторі природних ресурсів, і Україна не може відставати від цього процесу.

Чинний Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» не повністю відповідає новим вимогам Стандарту. Прогалини законодавства стосуються:

• розкриття інформації про викиди парникових газів;

• гендерних аспектів у видобувній галузі;

• соціальних та екологічних впливів від видобувної діяльності;

• питань енергетичного переходу та сталого розвитку;

• антикорупційних політик підприємств;

• результатів післяпроєктного моніторингу та екологічного аудиту;

• процедур угод про розподіл продукції (УРП).

Ці прогалини обмежують можливості для аналізу даних, громадського контролю та знижують ефективність управління сектором. Валідація, проведена Міжнародним секретаріатом ІПВГ у 2024 році, також виявила низку рекомендацій, які потребують виконання. Саме тому зобов’язання у 7-му Плані дій ПВУ передбачає не просто продовження звичної роботи, а системне оновлення нормативної та інституційної рамки.

Зобов’язання щодо ІПВГ у проєкті 7-го Плану дій ПВУ (березень 2026 — грудень 2027 рр.) включає чотири взаємопов’язаних кроки.

Крок 1. Введення онлайн-платформи ІПВГ у промислову експлуатацію

Портал ІПВГ стане повноцінним цифровим інструментом для збору, аналізу та оприлюднення даних. Суб’єкти звітності зможуть подавати звітність безпосередньо через платформу, що скоротить терміни підготовки щорічних Звітів ІПВГ, підвищить якість і доступність даних. Відповідальні за виконання: Міненерго, Мінцифри, ДПС, Держгеонадра, Мінекономіки, Мін’юст.

Крок 2. Публічні консультації щодо розширеного розкриття інформації

Планується проведення не менше 5 публічних заходів щодо нових вимог до розкриття даних: про викиди парникових газів, гендерні аспекти, соціальні та екологічні проєкти, антикорупційну політику, а також удосконалення процедур УРП. До консультацій залучатимуться органи влади, громадянське суспільство, міжнародні партнери, включно Секретаріат ІПВГ та GIZ.

Крок 3. Розроблення змін до законодавства

Буде розроблено проєкт закону про внесення змін до Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» і подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Законопроєкт передбачатиме розширення переліку інформації, що підлягає обов’язковому оприлюдненню — зокрема даних про антикорупційні програми, запаси та прогнози, соціальні й екологічні проєкти, гендерну статистику, результати екологічного аудиту та моніторингу.

Крок 4. Розроблення Комунікаційної стратегії ІПВГ

Буде розроблено та затверджено Комунікаційну стратегію ІПВГ, яка забезпечить системну роботу із зацікавленими сторонами, підвищить обізнаність суспільства про роль прозорості у видобувному секторі та сприятиме ефективному поширенню даних ІПВГ серед широкої аудиторії.

Зобов’язання щодо ІПВГ включено до тематичної сфери «боротьба з корупцією» в рамках міжнародного конкурсу Open Gov Challenge — і це цілком виправдано. ІПВГ є одним із найдієвіших глобальних механізмів антикорупційної прозорості у видобувному секторі.

Корупційні ризики у видобувному секторі зосереджені у кількох ключових точках: видача спеціальних дозволів на надрокористування, укладання УРП, адміністрування податкових платежів, управління державними підприємствами, реалізація соціальних та екологічних проєктів. Кожна з цих точок потребує системного розкриття інформації та громадського контролю.

ІПВГ виконує цю функцію через кілька взаємопов’язаних механізмів. По-перше, вона забезпечує прозорість фінансових потоків: компанії та державні органи звітують про платежі і доходи, що унеможливлює приховування коштів. По-друге, ІПВГ вимагає повного розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, включаючи політично значущих осіб. По-третє, публічне розкриття договірних умов, ліцензій та УРП ускладнює корупційні домовленості. По-четверте, публікація аудиторських звітів створює незалежний контроль.

Запроваджені стандарти підзвітності також підвищують довіру інвесторів — а це критично важливо для залучення капіталу у відбудову України. Міжнародні партнери та іноземні компанії вимагають прозорості як обов’язкової умови входу на ринок. Таким чином, ІПВГ є не лише антикорупційним інструментом, а й інвестиційним активом України.

Другою тематичною сферою, у якій бере участь зобов’язання в конкурсі Open Gov Challenge, є «цифрове управління». Одним із ключових елементів зобов’язання є перехід від переважно звітного підходу до систематичного цифрового розкриття розширеного переліку даних.

Щороку обсяг інформації, що розкривається через Національний звіт ІПВГ, суттєво зростає. Звіт охоплює не лише дані про платежі, але й широкий спектр статистичних та контекстуальних показників. Новий Стандарт ІПВГ-2023 передбачає ще більший обсяг інформації для збору та аналізу. Без цифровізації опрацювати ці масиви даних якісно і вчасно неможливо.

Автоматизація збору даних через Портал ІПВГ, інтеграція платформи з іншими урядовими системами, публікація даних у відкритих машиночитаних форматах — усе це суттєво підвищить зручність користування, поліпшить сприйняття даних та забезпечить їх ефективне використання журналістами, дослідниками, громадським суспільством та інвесторами.

Стандарт ІПВГ-2023 також вперше системно інтегрує питання енергетичного переходу у сферу управління видобувними галузями. Україна, яка прагне до членства в ЄС і водночас відновлює енергетичну інфраструктуру, має позиціонувати свій видобувний сектор як такий, що відповідає сучасним кліматичним зобов’язанням. Розкриття даних про викиди парникових газів, звітування про соціальні та екологічні проєкти, запровадження принципів відповідального надрокористування — це не лише вимоги Стандарту, а й складові «зеленої» репутації України в очах міжнародних партнерів.

ІПВГ — це не звітність заради звітності. Це системний інструмент, який перетворює дані на підзвітність, а підзвітність — на довіру. Саме цього потребує Україна сьогодні.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).