У 2026 році прозорість видобувної галузі України остаточно перейшла з площини «публікації звітів» у площину прикладних CivicTech-рішень. Для громад, на територіях яких діють угоди про розподіл продукції (УРП), це означає перехід від ролі пасивного спостерігача до статусу активного партнера, озброєного даними.

Як зазначила Світлана Мізіна, радниця проєкту GovTech (GIZ), у своєму виступі під час круглого столу, присвяченого громадській участі в УРП, цифровізація та доступність даних є національним пріоритетом Робочого плану ІПВГ на 2026 рік. Цей вектор розвитку визначає не лише технічне оновлення порталу, а й докорінну зміну філософії управління ресурсами — від закритості та бюрократичного монополізму до інклюзивності й підзвітності в режимі реального часу.

Історично органи місцевого самоврядування (ОМС) часто залишалися пасивними спостерігачами процесів укладання угод про розподіл продукції, дізнаючись про прихід інвестора лише на етапі погодження дозволів на місцях. Цифрова екосистема, презентована Світланою Мізіною, покликана змінити цю ситуацію, надаючи громадам інструменти доступу до даних для ведення аргументованого діалогу з видобувними компаніями та центральною владою.

Національний пріоритет «Цифровізація та доступність даних» охоплює чотири стратегічні цілі та понад 80 конкретних заходів, спрямованих на те, щоб інформація про видобуток стала доступною для широкого кола зацікавлених сторін. Йдеться не лише про публікацію звітів, а й про створення інтерактивних інструментів — мап платежів, калькуляторів ренти та ШІ-асистентів, що працюють на базі Порталу даних видобувної галузі України.

Станом на початок 2026 року в Україні діють 13 угод про розподіл вуглеводнів. Щоб змінити роль громади з пасивного спостерігача на активного партнера, ІПВГ зібрала ключові цифрові інструменти, які допомагають вести аргументований діалог із державою та бізнесом мовою даних.

Портал даних Ініціативи прозорості видобувних галузей є центральним хабом інформації про видобувний сектор України. Це багатофункціональна платформа, що об’єднує дані державних органів (Держгеонадра, ДПС) та компаній-надрокористувачів. Для територіальних громад цей ресурс є ключовим інструментом контролю за надходженням коштів і перевірки підзвітності компаній.

Одним із найбільш інноваційних рішень став запуск MVP ШІ-асистента на базі моделі Google Gemini. Його мета — нівелювати інституційну слабкість малих громад, забезпечивши швидкий доступ до юридичної та технічної інформації.

Це частина ширшого переходу України до моделі Agentic State — формату держави, де штучний інтелект допомагає ухвалювати рішення на основі перевірених даних та автоматизує управлінські процеси.

Що варто шукати громадам УРП у 2026 році

• Звітність щодо прибуткової продукції: вперше запроваджено форми, які показують, яку частку видобутого газу чи нафти отримує держава, а яку – інвестор у межах УРП.
  
• Регіональну деталізацію платежів: можливість бачити надходження саме у своїй громаді, а не в агрегованому вигляді по області.
  
• Платежі в натуральній формі: дані про передачу частини ресурсу на потреби держави або регіону.
  

Практична порада: використовуйте «Калькулятор ренти» на порталі, щоб оцінити потенційні майбутні надходження до бюджету громади, планувати розвиток і виявляти недоотриману або надмірно сплачену ренту. Якщо дані не збігаються — це підстава для офіційного запиту до податкових органів.

Моніторинг соціальних та інфраструктурних зобов’язань

Одним із найбільш чутливих аспектів УРП є виконання інвесторами зобов’язань щодо соціально-економічного розвитку територій. Як зазначає Віталій Филенко, експерт з упровадження ІПВГ, законодавство передбачає можливість спрямування частини прибуткової продукції держави на потреби територій видобутку, а ОМС мають право обґрунтовувати ці потреби. Водночас на практиці цей механізм часто блокується через відсутність прозорої звітності.

У своїй презентації Світлана Мізіна продемонструвала окремий блок порталу — «Соціальні програми», де вперше в Україні публікуються дані про фактичні витрати в межах УРП. Це дозволяє громадам вибудувати чіткий алгоритм контролю:

• порівнювати фактичні витрати компанії з умовами, закріпленими в УРП (за наявності оприлюднених істотних умов);
• розрізняти джерела фінансування — обов’язкові програми робіт і добровільні ініціативи компаній;
• контролювати цільових отримувачів коштів і перевіряти, чи дійшло фінансування до конкретних шкіл, лікарень або комунальних підприємств.
  

Порівняння механізмів соціальних зобов’язань, проведене ГО «Нова Енергія», демонструє суттєві відмінності між угодами. Наприклад, Зінківська УРП передбачає фіксовані щорічні внески (2,5–5,5 млн грн), що забезпечує прогнозованість для громади. Натомість Угнівська УРП базується на інвестиціях «на розсуд інвестора», що створює ризики нерівномірного розподілу вигод. Цифрові інструменти ІПВГ дозволяють оцифровувати ці ризики та аргументовано вимагати уніфікації підходів до соціальних пакетів у майбутніх конкурсах.

У 2026 році Україна демонструє унікальний кейс поєднання видобутку стратегічних ресурсів у складних безпекових умовах із безпрецедентним рівнем цифрової прозорості. Угоди про розподіл продукції, які тривалий час вважалися найбільш закритими та корупціогенними, завдяки Ініціативі прозорості видобувних галузей стають зрозумілішими та підзвітниминими громадам.