Аналітична стаття Національного секретаріату ІПВГ України  |  Березень 2026

I. Контекст: рішення Правління та значення публічних консультацій

18 червня 2025 року Правління ІПВГ ухвалило рішення за підсумками 3-ї Валідації України. Незважаючи на доволі високі бали та загальну оцінку «суттєвий прогрес», Валідація зафіксувала потенційні прогалини й системні слабкі місця у процесі впровадження ІПВГ в Україні. Правління визначило 11 коригувальних заходів та низку стратегічних рекомендацій, виконання яких є необхідним для збереження та зміцнення прозорості, інвестиційної привабливості й підзвітності держави у видобувних галузях.

У лютому 2026 року відбулися публічні обговорення результатів Валідації — не формальна процедура, а реальний інструмент вироблення спільного бачення. Широка участь представників органів влади, видобувних компаній і громадянського суспільства — як офлайн, так і онлайн — дозволила сформувати структурований і легітимний підхід до планування коригувальних дій. Ключовим результатом стала пріоритизація заходів та визначення реалістичних кроків їх реалізації в умовах воєнного стану.

Значення цієї роботи виходить за рамки виконання формальних зобов’язань перед Правлінням ІПВГ. Для України, яка веде переговори щодо повоєнного відновлення та залучення іноземних інвестицій у видобувний сектор, демонстрація дієвого врядування та прозорості є аргументом прямої економічної ваги. Коригувальні заходи — це не відповідь на критику, а стратегічна реформа управління даними, яка закладає підвалини майбутнього зростання.

Ключовим органом, відповідальним за координацію виконання коригувальних заходів, є Міненерго. Роль Багатосторонньої групи (БГ) ІПВГ при цьому є незамінною: саме БГ забезпечує суспільний нагляд, узгоджує позиції різних стейкхолдерів та надає рекомендації щодо пріоритетів. Ефективне виконання цієї функції, однак, вимагає від членів БГ глибокого розуміння вимог Стандарту ІПВГ — і це є самостійним пріоритетом інституційного розвитку.

II. Пріоритизація коригувальних заходів: логіка і метод

Виконання всіх 11 коригувальних заходів одночасно є нереалістичним в умовах воєнного стану, обмежених ресурсів та складного правового середовища. Тому першим кроком стала системна пріоритизація — визначення послідовності та реалістичності виконання кожного заходу. Для цього застосовувалися п’ять взаємодоповнюючих аналітичних підходів:

• Правовий аналіз — оцінка відповідності заходу чинному законодавству, наявності правових обмежень і необхідних змін до нормативної бази.
• Інституційний аналіз — визначення відповідальних органів, їхніх повноважень та готовності до реалізації.
• Аналіз інструментів розкриття — оцінка наявних технічних механізмів збору, обробки та публікації даних.
• Оцінка воєнних обмежень — визначення безпекових ризиків, пов’язаних із розкриттям тих чи інших категорій інформації в умовах активних бойових дій.
• Суспільний запит — облік пріоритетів громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів.

Застосування кількох підходів було зумовлено крос-секторальним характером рекомендацій: виконання кожного заходу залежить від взаємодії кількох органів влади, а правові, технічні та безпекові аспекти часто накладаються один на одного. За підсумками аналізу заходи розподілено на три групи: високий, середній та низький пріоритет.

Пріоритизація — це не відмова від зобов’язань, а управлінська зрілість. Вона дозволяє зосередити ресурси там, де реформи можливі вже сьогодні, та водночас готувати підґрунтя для заходів, реалізація яких потребує додаткових правових або інституційних передумов. Члени БГ ІПВГ, беручи участь у процесі пріоритизації, мають розуміти логіку кожної вимоги Стандарту — саме це дозволяє їм приймати обґрунтовані рішення та відстоювати інтереси прозорості.

III. Коригувальні заходи з високим пріоритетом

За результатами аналізу виділено п’ять заходів з високим пріоритетом. Їхня спільна характеристика: реалізація можлива в поточних умовах за наявності технічної підтримки та міжвідомчої координації, а їхнє виконання матиме найбільш відчутний системний вплив на загальний прогрес ІПВГ в Україні.

Вимога 7.2 — відкриті дані: від публікації до машиночитаності

Поточний стан

Статус виконання — частково. Під час підготовки Звіту ІПВГ за 2024 рік Незалежним адміністратором проведено попередній аналіз потоків даних та оцінено формат, якість і деталізацію інформації з відкритих джерел. Між Міненерго та ДПС, Держгеонадрами і Держстатом укладено угоди про інформаційне співробітництво. Утім, дані публікуються у форматах, що обмежують їхнє аналітичне використання.

Основні бар’єри

Воєнний стан щороку змінює рівень доступності та деталізації державних даних: одні масиви відкриваються, інші тимчасово закриваються. Крім того, підготовка машиночитаних даних — це не просто публікація, а приведення показників до структурованого, внутрішньо узгодженого набору. Первинні дані часто існують у формі, придатній для звітного опису, але не для автоматизованої обробки.

Конкретні кроки реалізації

• Оцінка готовності розпорядників інформації до автоматичного обміну даними та визначення ключових наборів даних для публікації.
• Стандартизація форматів подання даних компаніями та органами влади; розробка структури протоколів обміну.
• Впровадження API-інтеграції між Порталом ІПВГ та державними реєстрами для автоматичного відображення актуальних даних.
• Аудит якості та повноти даних, що вже публікуються; виявлення типових помилок у звітних формах.
• Автоматизація процесів звірки між звітами компаній та урядовими джерелами — скорочення ручної обробки та ризику розбіжностей.

БГ ІПВГ має затверджувати вимоги до якості та повноти даних і здійснювати моніторинг їх виконання. Для цього члени БГ повинні розуміти, що саме означає «машиночитані дані» у контексті Стандарту ІПВГ та чому формат публікації має принципове значення для суспільного нагляду.

Вимога 2.4 — контракти та УРП: баланс між прозорістю і безпекою

Проблема

Статус виконання — не виконано. Вимога передбачає публікацію повного тексту спеціальних дозволів та угод про розподіл продукції (УРП), підписаних з січня 2021 року. Це один із найбільш чутливих заходів: міжнародні партнери та інвестори розглядають доступ до контрактної інформації як базову умову прозорості, тоді як чинне законодавство та безпекові міркування суттєво обмежують можливості розкриття.

Законодавчі та безпекові обмеження

Публікація текстів УРП вимагає законодавчих змін, однак їх прийняття є спірним: угоди містять умови конфіденційності, а Закон про УРП встановлює гарантії стабільності законодавства. Відновлення публікації спецдозволів під час воєнного стану залежатиме передусім від безпекових міркувань (зокрема, неприпустимості розкриття координат ділянок).

Можливі кроки вже сьогодні

• Публікація Міненерго повного переліку чинних УРП (без розкриття координат і комерційно чутливих умов).
• Правовий аналіз можливості часткового розкриття текстів УРП із редагуванням чутливих положень.
• Підготовка листів до інвесторів УРП із запитами щодо можливості розкриття текстів або істотних умов угод.
• Методична підтримка Міненерго у визначенні меж допустимого розкриття; налагодження комунікації з інвесторами щодо очікуваних часових рамок.

Вимога 2.5 — бенефіціарна власність: від формального до реального розкриття

Стан виконання та виклики

Статус — частково виконано. У квітні 2025 року до форм звітності ІПВГ внесено зміни, якими передбачено розкриття інформації про належність кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) до публічно значущих осіб (ПЗО). Водночас Єдиний державний реєстр (ЄДР) не відповідає повною мірою вимогам Стандарту: інформація про ПЗО та нерезидентів, які мають представництва в Україні, або не вноситься до ЄДР, або перебуває в процесі перенесення без чітких строків.

Системна проблема

Ризик полягає у формальному виконанні вимоги без досягнення реальної прозорості: дані про КБВ збираються в рамках ІПВГ, але не верифікуються на рівні реєстру. Для подолання цього розриву необхідна законодавча реформа та міжвідомча координація.

Необхідні кроки

• Консультації з Міністерством юстиції та Міністерством фінансів щодо вдосконалення реєстру КБВ та поширення вимог на представництва нерезидентів.
• Підготовка пропозицій щодо законодавчих змін для усунення прогалин в охопленні ЄДР.
• Використання матеріалів ІПВГ як незалежного інструменту виявлення недостовірної інформації про КБВ; координація з Мін’юстом щодо механізму повідомлення про розбіжності.
• Дослідження практики ЄС щодо зниження порогу розкриття КБВ для компаній ризикових галузей.

Члени БГ ІПВГ — особливо представники громадянського суспільства — відіграють критичну роль у верифікації даних про КБВ. Для цього вони мають розуміти методологію визначення КБВ за Стандартом ІПВГ, різницю між ПЗО та звичайними бенефіціарами, а також правову логіку вимоги 2.5. Без цих знань участь БГ у контролі за якістю розкриття залишатиметься формальною.

Вимога 3.2 — виробничі дані: нові можливості в умовах обмежень

Поточний стан

Статус — частково виконано. Повноцінне відновлення доступу до даних щодо обсягів видобування корисних копалин є неможливим в умовах воєнного стану. Питання розкриття балансових запасів та обсягів видобутку уранових руд залишається неврегульованим і не може бути вирішеним у короткостроковій перспективі.

Точка зростання

Водночас повернення фінансування Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази та зняття грифу секретності з критичних і стратегічних корисних копалин (крім урану) суттєво знизило основний бар’єр для доступу до виробничих даних. Зміни 2024 року до форми звітності 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) створили унікальну можливість отримувати дезагреговані дані щодо вартості та собівартості видобутку — збір цієї інформації розпочато у 2025 році.

Кроки реалізації

• Аналіз якості та повноти техніко-економічних показників, поданих видобувними компаніями за формою 5-ГР за 2024–2025 роки, та визначення переліку показників для інтеграції до Звіту ІПВГ.
• Оцінка повноти і якості даних Держгеонадр щодо виробництва; виявлення недоліків у заповненні звітних форм.
• Міжнародне порівняльне дослідження підходів до розкриття інформації про видобуток уранових руд — оцінка рівня деталізації та безпекових обмежень в інших країнах.

Вимога 6.1 — соціальні платежі: системний підхід до невидимих зобов’язань

Проблема відсутності системи

Статус — не виконано. Соціальні витрати видобувних компаній — виплати на підтримку громад, соціальну та екологічну інфраструктуру — досі залишаються поза межами системного розкриття. Ці платежі здійснюються на підставі контрактних або добровільних зобов’язань, однак їхній облік та звітність не стандартизовані.

Умова виконання

Реалізація цього заходу можлива за умови спільної координації між інвесторами УРП та органами державної влади — зокрема, Держгеонадрами, Міненерго і Мінекономіки. Відсутність взаємодії з боку Мінекономіки, зафіксована під час консультацій, є сигналом, що вимагає додаткових зусиль щодо залучення цього органу.

Рекомендовані дії

• Аналіз контрактних зобов’язань компаній у частині соціальних виплат та екологічних зобов’язань за УРП.
• Розробка уніфікованої методології розкриття соціальних платежів у рамках ІПВГ.
• Доопрацювання Порталу ІПВГ: створення окремого розділу для соціальних платежів із відповідними формами звітності.
• Підготовка запитів до інвесторів УРП щодо можливості розкриття екологічної та соціальної інформації за угодами.

IV. Коригувальні заходи середнього пріоритету: підготовка сьогодні — реформи після перемоги

Заходи середнього пріоритету є системно важливими, проте їхня повноцінна реалізація об’єктивно обмежена воєнним станом. Ключове управлінське рішення тут таке: підготовча робота — розробка методологій, законодавчих змін, технічних рішень — має вестися паралельно з виконанням першочергових заходів. Тоді після завершення воєнного стану Україна зможе перейти до швидкого впровадження реформ, а не починати з нуля.

Розкриття інформації щодо державних підприємств

Державні підприємства видобувного сектору — НАК «Нафтогаз», НАЕК «Енергоатом», Держгеонадра — зобов’язані звітувати відповідно до Стандарту ІПВГ. Воєнний стан та реструктуризація низки ДП обмежили повноту корпоративної звітності. Вже зараз необхідно готувати поетапний план відновлення звітності з урахуванням нових корпоративних структур, що формуються в умовах війни.

Достовірність платежів та проєктна дезагрегація

Розкриття платежів на рівні окремих проєктів — а не лише компаній — є вимогою Стандарту, що дозволяє оцінити реальний внесок кожного видобувного об’єкта у державні доходи. Технічна складність та безпекові обмеження унеможливлюють повну проєктну дезагрегацію під час війни. Проте Секретаріат ІПВГ та БГ вже зараз можуть розробляти методологічну базу та визначати технічні вимоги для її майбутнього впровадження.

Транспортування нафти і газу

Розкриття інформації щодо транспортної ланки — трубопроводів, тарифів, обсягів прокачування — є елементом повноцінної прозорості ланцюга вартості у видобувному секторі. Ця вимога тісно пов’язана з безпековими питаннями і потребує ретельного правового аналізу. Рекомендується розпочати консультації з Укртрансгазом та ОГТСУ щодо меж допустимого розкриття.

Для ефективної роботи з заходами середнього пріоритету члени БГ ІПВГ потребують поглибленого розуміння відповідних вимог Стандарту — зокрема правил звітності ДП, принципів дезагрегації та методів верифікації платежів. Без цих знань БГ не зможе ані якісно розробляти методології, ані здійснювати їх подальший моніторинг.

V. Заходи, реалізацію яких доцільно відкласти до завершення воєнного стану

Окремий аналітичний блок стосується питань, повноцінна реалізація яких суперечить поточним безпековим вимогам або є об’єктивно неможливою в умовах активних бойових дій. Ці питання не знімаються з порядку денного — вони переносяться у часі з чіткою логікою поетапного впровадження.

• Розширення розкриття чутливої геологічної інформації. Детальні дані про родовища, запаси та геологічну будову стратегічних об’єктів можуть нести безпекові ризики. Розкриття відкладається до зняття воєнних обмежень.
• Повна публікація контрактів і спецдозволів. Потребує комплексної законодавчої реформи та стратегії управління комерційно чутливою інформацією — тривалого процесу навіть у мирний час.
• Повна дезагрегація платежів на рівні проєктів. Вимагає кардинальної перебудови систем бухгалтерського обліку та звітності компаній і державних органів.
• Розширення переліку квазіфіскальних витрат. Потребує міжвідомчого методологічного консенсусу, що є складним завданням в умовах воєнного стану.
• Повне відновлення корпоративної звітності державних підприємств. Ряд ДП перебуває в процесі реструктуризації або змінив форму діяльності через воєнні умови.

Відкладення — це не відмова від прозорості. Це стратегічне поетапне впровадження реформ, що враховує безпекові реалії, зберігаючи траєкторію руху до відкритості. Правильно донести цей меседж до міжнародних партнерів і громадськості — одне із завдань БГ ІПВГ та Секретаріату.

VI. Технічна підтримка: трансформація системи, а не лише виконання норм

Проведений аналіз однозначно засвідчив: виконання коригувальних заходів — це не лише нормативна, а й технічна трансформація системи управління даними у видобувному секторі. Державні органи стикаються з браком ресурсів, відсутністю усталених процесів і технічних рішень. Технічна допомога є необхідною умовою якісного виконання, а не додатковою опцією.

Визначено такі ключові напрями потреб у технічній підтримці:

• Аналіз готовності до автоматизованого збору та публікації даних — оцінка технічної спроможності розпорядників інформації та визначення пріоритетних наборів даних для автоматичного обміну.
• Розроблення та узгодження протоколів обміну даними — структурування угод про інформаційне співробітництво з розпорядниками інформації, зокрема через API.
• Аналіз якості та повноти даних — виявлення типових помилок у звітних формах компаній за період воєнного стану; розробка методичних рекомендацій щодо верифікації.
• Підтримка Міненерго у виконанні пріоритетних заходів — підготовка листів, аналітичних матеріалів, участь у міжвідомчих заходах, що стосуються коригувальних заходів та стратегічних рекомендацій.
• Дослідження міжнародних практик — порівняльний аналіз підходів інших країн — членів ІПВГ до розкриття даних в умовах конфліктів та безпекових обмежень; окреме дослідження щодо урану.
• Методологічна підтримка щодо КБВ — рекомендації щодо змін до законодавства; аналіз можливостей використання матеріалів ІПВГ для виявлення недостовірних відомостей про бенефіціарних власників.
• Підтримка законодавчих змін — юридичний супровід розробки змін до Закону про ІПВГ та суміжного законодавства, необхідних для виконання вимог 2.4, 2.5 та інших.
• Методологічна підтримка щодо соціальних платежів та договорів про спільну діяльність — розробка підходів до розкриття та доопрацювання Порталу ІПВГ.

Окремим пріоритетом технічної допомоги є розбудова спроможності Багатосторонньої групи ІПВГ. Систематичне навчання членів БГ — представників уряду, бізнесу та громадянського суспільства — щодо вимог Стандарту, методів аналізу звітності та механізмів суспільного нагляду є передумовою перетворення БГ на реально впливовий орган. Без цього функція нагляду залишається декларативною, а не дієвою.

Підтримка міжнародних партнерів — Секретаріату ІПВГ, донорських організацій, Світового банку, ЄС — є критично необхідною для реалізації визначених проєктів. Україна має позитивний досвід такої взаємодії і має повною мірою використати .

Коригувальні заходи — це не відповідь на критику Правління ІПВГ. Це системна реформа управління даними у видобувному секторі, що закладає підвалини відновлення та зростання після перемоги. Національний секретаріат ІПВГ України, Багатостороння група та міжнародні партнери мають усі необхідні передумови, щоб ця реформа відбулася.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).