У лютому 2026 року Міжнародне правління оновило Керівні принципи для країн, що впроваджують ІПВГ щодо делегування представників до керівних органів цієї організації . Ці зміни є критично важливими в контексті підготовки до Глобальної конференції та виборів нового складу Правління на цикл 2026–2029 років, зокрема перспектив представництва Уряду країни.

Кожна країна повинна мати представника від Уряду в Ініціативі, який матиме право голосу при відобі членів Правління. Нові правила запроваджують автоматизм у членстві: якщо країна не повідомила про інше, офіційним представником в Асоціації вважається Національний координатор або голова національного секретаріату.

Правління посилило рекомендацію щодо рангу делегатів: представники урядів повинні бути посадовцями рівня не нижче Національного координатора. Це не просто бюрократична вимога, а інструмент забезпечення «authoritity and freedom» — здатності представника реально координувати дії між різними міністерствами та мобілізувати ресурси для впровадження Стандарту на національному рівні .

Одним із найбільш жорстких нововведень є прагнення до оновлення складу Правління щонайменше на 50% під час кожного виборчого циклу. Це обмежує можливість тривалого перебування одних і тих самих осіб у керівних органах:

• Термін повноважень — 3 роки.
• Максимальний ліміт — два терміни поспіль.

Робота в Правлінні — це повноцінна функція, що вимагає від 10% до 20% робочого часу посадовця. Очікується участь у 2-4 очних засіданнях на рік (витрати на які країна покриває самостійно) та постійна робота в комітетах .

Кодекс поведінки та етичні стандарти посадових осіб ІПВГ

Однією з фундаментальних засад ІПВГ є бездоганна репутація її лідерів. Кодекс поведінки Асоціації ІПВГ встановлює суворі вимоги до особистої та професійної поведінки членів Правління. Основний принцип полягає в тому, що посадові особи повинні бути взірцем чесності та діяти виключно в інтересах ІПВГ, уникаючи будь-яких дій, що можуть підірвати суспільну довіру до ініціативи.

Ключові аспекти Кодексу поведінки включають:

• Управління конфліктами інтересів: Члени Правління зобов’язані уникати ситуацій, де їхні приватні інтереси (або інтереси їхніх родин та партнерів) можуть вплинути на об’єктивність прийняття рішень. У разі виникнення такого конфлікту, особа повинна заявити про нього та самоусунутися від обговорення та голосування з відповідного питання.
• Конфіденційність: Посадові особи не мають права використовувати непублічну інформацію, отриману під час виконання обов’язків, для особистої вигоди або в інтересах третіх сторін. Це зобов’язання залишається чинним протягом двох років після завершення терміну повноважень.
• Подарунки та винагороди: Заборонено вимагати або приймати подарунки, оплату поїздок чи інші цінності, які можуть бути сприйняті як спроба впливу. Встановлено поріг у 100 доларів США для обов’язкового декларування будь-яких отриманих подарунків.
• Професіоналізм та повага: Кодекс вимагає від представників поважати гідність оточуючих, уникати дискримінації та підтримувати інклюзивність.

Порушення Кодексу поведінки може призвести до серйозних наслідків, включаючи позбавлення мандата або офіційне засудження дій особи чи країни, яку вона представляє. Це підкреслює, що статус члена Правління — це передусім висока етична відповідальність, а не лише привілей.

Що це означає для комунікаційної ІПВГ в Україні?

Участь представників Уряду в Правлінні ІПВГ — це не просто дипломатична активність, а стратегічна можливість для держави впливати на формування прозорих та справедливих правил управління природними ресурсами. На основі проведеного аналізу можна виділити кілька ключових рекомендацій для посилення цієї ролі:

1. Професіоналізація представництва: Країна повинна забезпечити наступність у Правлінні, готуючи кадровий резерв серед фахівців профільного міністерства та секретаріату. Важливо, щоб представник мав не лише політичну вагу, а й глибоку технічну експертизу.
2. Посилення регіональної координації: Україна має виступати лідером Євразійської підгрупи, ініціюючи спільні позиції країн регіону. Це значно посилює вплив на рішення Правління порівняно з поодинокими виступами.
3. Інтеграція міжнародного порядку денного в національну політику: Рішення та тренди, що обговорюються в Правлінні (зокрема щодо енергетичного переходу), повинні негайно транслюватися в роботу національної БГЗО та урядові стратегії.
4. Безумовне дотримання етичних норм: Статус України як лідера прозорості базується на довірі. Будь-які порушення Кодексу поведінки або конфлікти інтересів можуть нівелювати роки зусиль сотень фахівців.

ІПВГ продовжує залишатися ключовим інструментом для забезпечення сталого розвитку та залучення інвестицій у видобувний сектор. Участь у Правлінні дозволяє Україні не лише відповідати світовим стандартам, а й бути серед тих, хто ці стандарти створює, забезпечуючи відкрите та підзвітне управління багатствами українських надр.

Дедлайн для делегування кандидата в Правління від уряду – 13 березня.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики України та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).