Україна серед пріоритетних країн SECO: нові можливості для розвитку аналітики даних у видобувному секторі

Україна увійшла до переліку пріоритетних країн міжнародного проєкту, що реалізується Ініціативою прозорості видобувних галузей (ІПВГ) за фінансової підтримки Швейцарського державного секретаріату з економічних питань (SECO). Чотирирічна програма (2026–2029) загальним бюджетом 1,6 мільйона швейцарських франків охоплює шість країн – Гану, Індонезію, Киргизстан, Перу, Таджикистан та Україну. Для нашої держави це не просто формальне включення до міжнародного переліку: це стратегічна підтримка, яка має реальне практичне значення для розвитку прозорості у видобувному секторі та зміцнення довіри суспільства до управління природними ресурсами.

Чому міжнародна підтримка важлива саме зараз

Видобувний сектор України – нафта, газ, вугілля, залізна руда, рідкісноземельні метали – є одним із ключових джерел надходжень до державного бюджету. Водночас саме цей сектор традиційно залишається одним із найменш прозорих: дані про обсяги видобутку, експортні потоки, розподіл доходів і фінансування, прив’язане до ресурсів, нерідко залишаються закритими або важко доступними для широкого загалу.

В умовах воєнного часу ця проблема набуває ще гострішого характеру. Україна потребує масштабних ресурсів для відновлення, а міжнародні партнери та донори приділяють дедалі більшу увагу тому, наскільки ефективно та прозоро використовуються природні ресурси. У цьому контексті участь у проєкті SECO є сигналом готовності України до глибших реформ і відповідає стратегічному курсу на євроінтеграцію, яка прямо передбачає підвищення стандартів управління у ресурсодобувних галузях.

Міжнародна підтримка у вигляді проєкту SECO – це не разова допомога, а системна інституційна підтримка, яка закладає підвалини довгострокових змін. ІПВГ разом із SECO зосереджуються не на поверхневих заходах, а на структурних перетвореннях: поліпшенні якості даних, розвитку систем розкриття інформації та формуванні середовища, де дані справді використовуються для прийняття рішень.

Ключові напрями підтримки: що отримає Україна

Для України в рамках проєкту визначено чіткий тематичний фокус – прозорість позик, забезпечених ресурсами (resource-backed loans, RBL). Це особливий і надзвичайно чутливий сегмент державних фінансів, де видобувні активи або майбутні ресурсні доходи використовуються як застава для отримання кредитів. Такі механізми фінансування поширені у ресурсозалежних економіках, однак нерідко є джерелом фіскальних ризиків і непрозорих боргових зобов’язань.

У рамках проєкту для України передбачено три конкретні напрями роботи:

По-перше – поглиблене дослідження позик, забезпечених ресурсами. Буде проведено аналіз існуючих RBL-угод в Україні: їхні умови, зв’язок із видобутком, вплив на державний борг та рівень публічності інформації. Це дослідження стане основою для формування рекомендацій щодо нормативних змін та покращення звітності.

По-друге – підтримка покращення розкриття інформації. На основі дослідження Секретаріат ІПВГ разом із національними партнерами сформує практичні механізми розкриття інформації про RBL. Мета – зробити ці дані доступними, зрозумілими й придатними для аналізу: як для урядових структур, так і для громадянського суспільства.

По-третє – внесок до глобального аналітичного документа. Досвід України, поряд із кейсом Гани, стане частиною міжнародного policy paper, який ІПВГ готує щодо взаємозв’язку між державним боргом, позиками, забезпеченими ресурсами, і видобувним сектором. Це дозволить не лише вирішити локальні проблеми, але й позиціонувати Україну як учасника глобального діалогу з питань ресурсного управління.

Очікувані результати для України – зміцнення фіскального управління ризиками, покращення публічного контролю та інтеграція даних про RBL у національні системи. Простіше кажучи: держава, бізнес і громадяни отримають кращий доступ до інформації про те, як природні ресурси використовуються як інструмент залучення фінансування – і які ризики це несе для державного бюджету.

Окремої уваги заслуговує технічний вимір проєкту, який часто залишається поза увагою публічних дискусій, але має принципове значення для сталості реформ. Центральним елементом цифрової інфраструктури ІПВГ є Портал даних ІПВГ – відкрита онлайн-платформа, що акумулює дані про видобуток, експорт, доходи та платежі компаній у розрізі всіх країн, що впроваджують Стандарт ІПВГ.

У рамках розвитку аналітики даних проєктом передбачена можливість підтримки технічної інфраструктури, зокрема хостингу Порталу даних ІПВГ. Це забезпечує стабільність роботи системи та безперебійний доступ користувачів до відкритих даних – аналітиків, журналістів, представників громадянського суспільства, посадовців та міжнародних партнерів.

Для України це означає, що дані, які розкриваються в рамках ІПВГ, будуть доступні не лише у форматі статичних звітів, але й через інтерактивні інструменти візуалізації та аналізу. Такий підхід кардинально змінює логіку роботи з інформацією: замість того, щоб “публікувати і забувати”, дані стають живим ресурсом для управлінських рішень.

Крім того, проєкт передбачає розробку зручних аналітичних інструментів, які дозволять різним категоріям користувачів – від міністерств до місцевих громад, не просто бачити цифри, а розуміти їхній контекст і практичне значення. Це саме той перехід від збору даних до їх використання, що є головним завданням сучасних реформ у сфері прозорості.

Участь України у проєкті SECO має різний практичний вимір для різних стейкхолдерів.

Для державних органів – це можливість отримати методологічну та технічну підтримку для вдосконалення систем збору, аналізу та розкриття інформації про видобувний сектор. Міністерство енергетики, Міністерство фінансів, Державна служба геології та надр отримають доступ до міжнародного досвіду та кращих практик інших країн, що впроваджують Стандарт ІПВГ. Важливо, що проєкт не нав’язує рішення “зверху вниз” — він будується на принципах “проблемно-орієнтованої ітеративної адаптації” (PDIA), що забезпечує локальну власність на реформи та їх відповідність реальним потребам.

Для громадянського суспільства – це посилення інструментів контролю. Журналісти-розслідувачі, аналітичні центри, антикорупційні організації отримують кращий доступ до даних про те, як держава управляє ресурсами та які фінансові зобов’язання бере в рахунок майбутніх доходів від їх видобутку. У контексті повоєнного відновлення, коли питання підзвітності у використанні ресурсів буде стояти особливо гостро, це набуває критичного значення.

Для бізнесу – проєкт формує більш передбачуване та прозоре регуляторне середовище. Компанії, що працюють у видобувному секторі, отримають чіткіші вимоги до звітності та стабільніші правила гри. У довгостроковій перспективі це підвищує інвестиційну привабливість сектору: міжнародні інвестори дедалі частіше звертають увагу на стандарти ESG (екологічного, соціального та корпоративного управління), і прозорість є одним із ключових критеріїв.

Включення України до проєкту SECO–ІПВГ – це підтвердження того, що Україна є частиною глобального руху за прозоре та підзвітне управління природними ресурсами. У момент, коли країна шукає моделі відновлення та залучення інвестицій, такі ініціативи закладають інституційний фундамент, без якого будь-яке зростання буде нестійким.

Прозорість – це не самоціль. Це передумова довіри: довіри громадян до держави, довіри інвесторів до ринку, довіри партнерів до реформ. Проєкт SECO, зосереджуючись на практичному використанні даних для прийняття рішень і формування державної політики, допомагає Україні перейти від декларацій прозорості до її реального втілення.

Підтримка інфраструктури даних, розбудова аналітичних можливостей, дослідження чутливих питань на кшталт позик, забезпечених ресурсами, усе це формує екосистему, де інформація справді працює на суспільний інтерес. І саме в цьому полягає найважливіша цінність міжнародного партнерства: не лише фінансова підтримка, а передача знань, досвіду та інструментів, які залишаються в країні надовго після завершення проєкту.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики України та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).