У 2024 році Держгеонадра надала загалом 478 спеціальних дозволів на користування надрами. З них лише 100 – за результатами прозорих електронних аукціонів на платформі Prozorro.Продажі. Решта 378 дозволів – понад 79% від загальної кількості, були видані без проведення аукціону.

У 2025 році структура не змінилася: 76 аукціонних проти 356 позааукціонних операцій з дозволами.

Ці цифри наведені у відкритих джерелах – Звітах голови Держгеонадра за 2024 та 2025 роки. Проте за ними стоїть питання, яке залишається без відповіді: що саме отримали надрокористувачі по цих сотнях дозволів, хто вони, яка вартість цих дозволів і на яких умовах вони видавалися?

Відповідно до Кодексу України про надра, видача спеціальних дозволів поза аукціоном є виключною процедурою і допускається лише у чітко визначених випадках. Серед них:

• Видобування корисних копалин заявником, який здійснив геологічне вивчення за власний кошт і подав документи не пізніше ніж через 2 роки після завершення попереднього дозволу;
• Геологічне вивчення й видобування копалин місцевого значення на площі до 25 га власниками відповідної земельної ділянки;
• Геологічне вивчення та видобування підземних вод (крім мінеральних) для певних потреб;
• Виконання угод про розподіл продукції (УРП);
• Будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням.

Формально – вичерпний перелік. Проте сам факт того, що 378 дозволів (порівняно зі 100 аукціонними) потрапили під ці «виключення», ставить логічне запитання: наскільки обґрунтованим є таке співвідношення і чи не є сам «виключний» перелік достатньо широким для зловживань?

Звіт ІПВГ за 2024 рік (стор. 123–136) фіксує суперечливу картину:

Що є у відкритому доступі:

• Накази Держгеонадра про надання, продовження, зупинення, анулювання та переоформлення дозволів (публікуються на сайті відомства);
• Реєстр заяв на отримання спецдозволів без аукціону на Державному геологічному порталі;
• Інформація про бенефіціарних власників у ЄДР (частково);
• Дані про аукціони та їх переможців – на Prozorro.Продажі.

Що закрито або обмежено:

• Самі спеціальні дозволи (тексти документів) – закриті з посиланням на воєнний стан;
• Реєстр спеціальних дозволів ДНВП «Геоінформ України» – залишається обмеженим з березня 2022 року;
• Умови користування надрами, передбачені дозволами – недоступні;
• Рекомендації ДКЗ, включені в особливі умови дозволу – не доступні на офіційних сайтах;
• Онлайн-калькулятор початкової вартості спецдозволів – відключений з початку повномасштабного вторгнення.

Нова Єдина державна електронна геоінформаційна система (ЄДЕГС), частина реєстрів якої запущена у 2025 році, на час дії воєнного стану відкрита лише в частині статистики. Надрокористувачі мають доступ виключно до власних дозволів після авторизації.

Ключовим аспектом процедури позааукціонної видачі є вартість. Згідно з чинним законодавством:

За надання спеціального дозволу без проведення аукціону справляється плата у розмірі 100% початкової ціни продажу відповідного дозволу на аукціоні.

На перший погляд – справедливо. Проте є кілька суттєвих застережень:

1. Початкова ціна аукціону ≠ ринкова ціна. На аукціоні ціна формується конкурентно і зазвичай суттєво перевищує стартову. При позааукціонній видачі держава отримує лише мінімум – без конкурентного підвищення.
2. Виняток для УРП: за дозволи, що видаються в межах угод про розподіл продукції, плата становить лише 1% початкової ціни у 100 разів менше стандартного збору.
3. Калькулятор недоступний. До повномасштабного вторгнення існував публічний онлайн-інструмент прогнозування початкової вартості дозволу. Наразі він відключений, що унеможливлює незалежну перевірку обґрунтованості встановлених цін.
4. Відсутня загальна сума. У Звіті Держгеонадра зазначено, що загальні надходження від усіх спецдозволів (аукціонних і позааукціонних разом) склали понад 3,5 млрд грн. При цьому окремо розкривається, що 100 аукціонних дозволів принесли 1 млрд 702 млн грн. Скільки надійшло від 378 позааукціонних дозволів – залишається невідомим.

Відчуження прав: ще один непрозорий вимір

Звіт ІПВГ також звертає увагу на механізм відчуження (передачі) прав на користування надрами. У 2024 році 59 надрокористувачів скористалися вільним відчуженням прав на користування надрами.

Законодавство дозволяє передачу дозволу через:

• Договір купівлі-продажу;
• Внесення прав до статутного капіталу;
• Внесення прав у спільну діяльність.

При цьому жодних додаткових технічних чи фінансових критеріїв для відчуження законодавство не встановлює. Не передбачено й отримання погоджень місцевих громад. Єдиний публічний слід такої операції – внесення змін до самого дозволу з боку Держгеонадра.

Фактично, це означає, що родовище, отримане через аукціон за ринковою ціною, може бути передане іншій особі без жодного додаткового конкурентного відбору чи публічного контролю. Інформація про такі передачі є в Додатку 9 Звіту ІПВГ, проте системного аналізу цього явища у публічному просторі – обмаль.

Порушення: офіційна позиція і реальний контекст

Держгеонадра офіційно повідомила Незалежному адміністратору ІПВГ, що у 2024 році відхилень від встановлених процедур при видачі спецдозволів як через аукціон, так і поза ним – не відбувалося.

Водночас Звіт ІПВГ фіксує:

• Судові рішення про визнання аукціонів недійсними через виставлення ділянок надр всупереч вимогам про охорону природно-заповідного фонду – у тому числі щодо дозволів 2024 року;
• Рішення АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії (змову) на аукціонах попередніх років – виявлені із затримкою в часі;
• Судові спори про порушення процедур видачі дозволів поза аукціоном щодо минулих років.

Важливий застережливий висновок Звіту ІПВГ: оцінка кількості порушень у 2024 році може бути неповною через затримку їх виявлення. Тобто реальна картина відповідності закону стане відомою лише у майбутніх звітних періодах.

2025 рік: динаміка не змінилася

Дані Звіту голови Держгеонадра «Підсумки за 2025 рік» підтверджують: структурна проблема нікуди не зникла.

У 2025 році через електронні аукціони на Прозорро.Продажі було продано 76 лотів з 100 запропонованих – на суму 1 млрд 822 млн грн. Водночас поза аукціонами надано 356 спецдозволів (з урахуванням первинних надань, продовжень строку дії та внесення змін). Додатково 56 надрокористувачів скористалися вільним відчуженням прав на надрокористування.

Показово, що загальні надходження до державного бюджету від усіх операцій з дозволами у 2025 році склали лише 854,3 млн грн – майже вчетверо менше, ніж у 2024-му (понад 3,5 млрд грн). При цьому аукціони самі по собі принесли 1,8 млрд грн. Це означає, що сукупні надходження від позааукціонних операцій з дозволами у 2025 році були від’ємними у порівнянні з аукціонними або ж загальна цифра звіту не охоплює аукціонні надходження, що саме по собі є проблемою прозорості звітності.

Ось як виглядає динаміка двох років поряд:

Показник	2024	2025
Аукціонних дозволів продано	100	76
Виручка від аукціонів	1 702 млн грн	1 822 млн грн
Позааукціонних операцій з дозволами	378	356
Відчужень прав на дозволи	59	56
Загальні надходження до бюджету	>3 500 млн грн	854,3 млн грн

Особливої уваги заслуговує структура 356 позааукціонних операцій у 2025 році: зі Звіту Держгеонадра відомо, що первинних надань було лише 93, продовжень строку дії – 14, а переважну більшість – 249 операцій, становило внесення змін до вже виданих дозволів. Тобто майже три чверті всіх позааукціонних операцій – це модифікації наявних дозволів, зміст яких, умови та вартість залишаються поза публічним контролем.

Ще один тривожний сигнал з 2025 року: планові перевірки надрокористувачів знову не проводилися з посиланням на воєнний стан. Проведено лише 6 позапланових перевірок (4 за зверненням самих надрокористувачів, 2 – за скаргами громадян). Це означає, що в умовах масової позааукціонної видачі та змін до дозволів відсутній будь-який систематичний державний контроль за їх виконанням.

Чому це важливо для ІПВГ і громадянського суспільства

Ініціатива прозорості у видобувних галузях покликана забезпечити підзвітність держави у поводженні з природними ресурсами. Спеціальні дозволи – це ключовий інструмент доступу до надр. І якщо більше 79% дозволів видаються поза прозорою конкурентною процедурою, а доступ до умов їх видачі обмежений, виникає системний розрив між задекларованими принципами прозорості та реальністю.

Питання, які потребують відповіді:

1. Яка частка від 378 позааукціонних дозволів відповідала кожній із законних підстав? Чи не зловживається «виключний» перелік?
2. Яка сумарна вартість позааукціонних дозволів і яку частку від потенційних ринкових надходжень вона становить?
3. Скільки з 59 відчужень прав на дозволи здійснено в межах пов’язаних осіб або корпоративних схем?
4. Коли буде відновлено публічний доступ до реєстру спецдозволів і онлайн-калькулятора?
5. Чи планується інтеграція реєстру дозволів з ЄДР для відстеження бенефіціарних власників у режимі реального часу?

Звіт ІПВГ України за 2024 рік є детальним та неоціненним джерелом інформації про стан регулювання надрокористування в умовах воєнного часу. Розділ 6.6 (стор. 123–136) містить системний опис процедур видачі спецдозволів, їхню вартість, підстави відмов і механізми відчуження. Додатки 5–9 розкривають конкретні дані по окремих дозволах.

Ми закликаємо:

• Журналістів і дослідників – провести детальний аналіз інформації Додатків 5–9 Звіту ІПВГ, порівняти переможців аукціонів та отримувачів позааукціонних дозволів, дослідити ланцюжки відчуження прав;
• Громадські організації – порушити питання відновлення публічного доступу до реєстру спецдозволів та онлайн-калькулятора вартості після закінчення або пом’якшення воєнного стану;
• Органи влади та міжнародних партнерів – розглянути запровадження окремої звітності по позааукціонним дозволам: загальна сума надходжень, розподіл за підставами видачі, деталі по відчуженнях;
• Депутатів і регуляторів – ініціювати перегляд методики розрахунку збору за позааукціонну видачу дозволів з урахуванням реальної ринкової вартості надр, а також посилення вимог до розкриття інформації при відчуженні прав надрокористування.

Прозорість у видобувних галузях – це не лише публікація красивих звітів. Це системний механізм підзвітності, який працює лише тоді, коли дані є достатньо деталізованими, доступними та порівнянними. Два роки поспіль — 2024 і 2025, дають нам незмінну картину: більшість операцій з надрами відбувається поза конкурентними процедурами, без публічного контролю над умовами та вартістю. Звіти ІПВГ надають унікальну можливість побачити цю систему зсередини. Завдання громадянського суспільства – скористатися цією можливістю і наполягати на змінах.

Стаття підготовлена на основі відкритих джерел: Звіту ІПВГ України за 2024 рік (розділ 6.6, стор. 123–136), Звіту Держгеонадра «Підсумки 2024 року» та Звіту Держгеонадра «Підсумки за 2025 рік». Усі цифри відповідають офіційно оприлюдненим даним.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики України та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).