Сьогодні, коли багато хто нехтує питаннями екології через повномасштабне вторгнення росії в Україну, важливо звернути увагу на можливості, які надає екологічний податок для фінансування відновлення українських громад. Так, 28 травня у рамках «Тижня Відкритого Уряду» було проведено онлайн семінар «Екологічний податок на локальному рівні через призму ІПВГ».
Захід об’єднав 67 експертів, представників Департаменту ПЕК, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОВА, громадськості, видобувних компаній, державних органів та інших відомств для обговорення ефективних шляхів використання та розкриття даних про екологічний податок на регіональному рівні.
У вітальному слові Вікторія Гнатовська, представниця Міністерства енергетики України, зазначила, що важливою частиною урядового Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд» є заходи стосовно впровадження в Україні Ініціативи прозорості видобувних галузей або ІПВГ, над реалізацією яких успішно продовжують працювати представники органів влади, громадських організацій, компаній та міжнародних організацій, зокрема Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). “Одним із завдань цього Плану є використання на регіональному рівні інструменту Ініціативи прозорості для налагодження спільного взаємовигідного діалогу місцевих органів влади, громад і видобувних компаній та відкритого обговорення проблем та перспектив розвитку. Треба відзначити, що Львівська область, у якій працює багато видобувних компаній, стала лідером у впровадженні ІПВГ на регіональному рівні. Попри усі виклики сьогодення продовжується діалог зацікавлених сторін стосовно діяльності видобувних компаній у Львівській області та впливу цієї діяльності на розвиток регіону. Впродовж року успішно проведено онлайн-семінари стосовно перспективи багатостороннього діалогу із забезпечення прозорості видобування корисних копалин на території громад Львівської област, а також щодо ефективності використання коштів від рентних платежів. Ці заходи були дуже цікавими і корисними для всіх учасників” – підкреслила Вікторія Гнатовська.
З вітальним словом до учасників заходу звернулась радниця проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості” GIZ Ukraine Світлана Мізіна:
“Зараз кожен з нас переживає особливий період, бо ми думаємо про те як забезпечити свої базові потреби. Але водночас ми маємо розуміти, що питання екології також зараз потребує значної уваги тому, що дуже важливо формувати відповідальне ставлення до видобування енергоресурсів. Важливо щоб компанії сплачували ці податки, а громади ефективно використовували їх на розвиток та відновлення пошкоджених об’єктів, а також соціальну підтримку. В даний момент це можливо забезпечити через відкриті дані, які надають громади та компанії, а також Звіт ІПВГ.”
Міжнародний Стандарт ІПВГ також враховує екологічний вплив на регіони від діяльності видобувних компаній. Зокрема, вимога 5 Стандарту ІПВГ передбачає розкриття інформації, що стосується розподілу доходів, надаючи можливість зацікавленим сторонам зрозуміти, яким чином обліковуються доходи в національному і, в разі необхідності, місцевому бюджеті.
Варто відзначити, що аби відповідати підходам міжнародного Стандарту, країни повинні показати зв’язок між добробутом територій на яких здійснюють діяльність видобувні підприємства і перспективами розвитку цих регіонів. Такі умови дозволяють суттєво покращувати ситуацію в країнах, виявляти недоліки чинних регуляторних актів та адвокатувати зміни в державній політиці, які дозволять розвиватися громадам.
Як зазначив експерт із впровадження ІПВГ Україні, Віталій Филенко: “Завдяки застосуванню Міжнародного Стандарту ІПВГ у механізмі використання екологічного податку було виявлено певні недоліки, зокрема, неефективну систему розподілу надходжень, недосконалий дизайн податку, вузьке розуміння його суті серед населення, а також нецільовий характер і недостатню прозорість використання коштів. Більша частина екологічного податку розчиняється в загальному фонді державного бюджету, ускладнюючи контроль за його використанням, а значна частина коштів спрямовується на заходи, не пов’язані з охороною довкілля”.
Враховуючи складність контролю за використанням надходжень не лише в Україні, вимога 6.4 Міжнародного Стандарту ІПВГ передбачає розкриття даних про екологічний та соціальний вплив видобувної діяльності. Варто відзначити, що це є рядом нефінансових показників, які компанії подають у своїх щорічних звітах. В Україні це явище прийнято називати корпоративно-соціальною відповідальністю.
Про це детальніше розповів Марк Герула, старший консультант ТОВ “Ернст енд Янг”, де пояснив чому виконання цієї вимоги важливе для України та які кроки вже здійснено.
“На сьогодні це надзвичайно важливо, оскільки демонструє готовність України до зменшення викидів парникових газів. Зокрема, податок на CO2, який наразі становить 30 грн за тонну, повністю надходить до загального бюджету, що, на мою думку, не враховує інтересів місцевого самоврядування. Підприємства здійснюють свою діяльність на місцях, завдаючи шкоди місцевим громадам, але отримані кошти не спрямовуються на вирішення локальних проблем. Закон України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, прийнятий у 2019 році, став підготовчим етапом до запровадження системи торгівлі викидами. Великі підприємства з великими спалювальними установками повинні подавати дані про свої викиди, що є важливим кроком до зменшення парникових газів. Система торгівлі викидами, яка буде запроваджена в рамках євроінтеграції, передбачатиме купівлю квот на викиди, і цей податок повинен мати зміни, аби частина коштів залучалася до місцевих бюджетів для вирішення екологічних проблем.” – зазначив Марк Герула.
Контролювати цей екологічний та соціальний вплив видобувної галузі громадськість може через кілька ресурсів. Проте в Україні єдиною платформою з консолідованими даними цього напрямку є Портал ІПВГ – https://eiti.gov.ua/.
Менеджерка з технічного доопрацювання Порталу ІПВГ Марина Бузань-Свірська зазначила: “Інформація на Порталі синхронізована зі структурою національного Звіту ІПВГ, забезпечуючи доступ до всіх даних у хронологічному порядку. Наприклад, на сторінці про екологічний податок ви можете знайти дані з 2018 року про розподіл податку по бюджетах, величини сплачених податків ключовими компаніями та іншу важливу інформацію. Відкриті дані, навіть якщо вони не повністю всеосяжні, є важливим джерелом для громад і представників органів місцевого самоврядування, дозволяючи проводити моніторинг надходжень і витрат та приймати зважені рішення”.
Семінар став важливою платформою для обміну досвідом і визначення напрямів подальшого розвитку екологічного оподаткування в Україні, підкресливши необхідність підвищення прозорості та відповідальності у цій сфері. Окрім цього учасникам заходу вдалося сформувати перелік проблемних питань у використанні екологічного податку, що стане підсиленням для адвокації змін до законодавства.
Захід проведено в рамках “Тижня “Відкритого Уряду” за підтримки Уряду Німеччини в рамках проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, що реалізується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, у партнерстві з Директоратом ресурсоефективної трансформації Міністерства енергетики України та Багатосторонньою групою ІПВГ.