З 17 по 20 червня 2023 року представники України  взяли участь у низці важливих заходів щодо впровадження Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей ( далі –  ІПВГ) у Женеві. До складу української делегації увійшли:  президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко, директор Програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський та експерт Національного секретаріату ІПВГ в Україні Віталій Филенко. 

Програма включала засідання міжнародного правління ІПВГ, зустріч національних координаторів та інші супутні заходи, які окреслили майбутнє Ініціативи та роль України в ній.

Одним з ключових питань, що обговорювалося під час зустрічей, була роль громадянського суспільства у впровадженні ІПВГ. Учасники підкреслили важливість активної участі неурядових організацій у процесах забезпечення прозорості та підзвітності видобувних галузей. 

Українська делегація поділилася досвідом співпраці громадського сектору з урядовими структурами та бізнесом у рамках ІПВГ. Як зазначають експерти, саме завдяки активній позиції громадянського суспільства, в Україні вдалося досягти значних успіхів у впровадженні Стандарту ІПВГ, зокрема у відкритті даних щодо умов контрактів про користування надрами та бенефіціарних власників компаній.

Громадянське суспільство відіграє одну з провідних ролей у впровадженні ІПВГ, тож його участь у підвищенні прозорості та підзвітності має бути посилена, особливо в країнах, де демократичні інститути ще недостатньо розвинені. Такий стратегічний пріоритет підтримують усі учасники Ініціативи, тому наступним кроком як Міжнародного секретаріату, так і національних структур має стати розробка та впровадження додаткових механізмів підтримки громадських активістів, які працюють над впровадженням ІПВГ у своїх країнах.

Враховуючи унікальний досвід адаптованого впровадження ІПВГ в Україні через повномасштабну війну, українська делегація активно долучилася до стратегування  та ділилася своїм досвідом, акцентуючи  на важливості адаптації стратегії ІПВГ до викликів, пов’язаних з відбудовою України після війни.

У результаті кількаденних дискусій було визначено стратегічні пріоритети ІПВГ на наступні п’ять років, серед яких:

1. Посилення впливу ІПВГ на боротьбу з корупцією у видобувних галузях.

2. Розширення сфери застосування Стандарту ІПВГ на нові сектори економіки, зокрема на відновлювану енергетику.

3. Вдосконалення механізмів моніторингу та оцінки впливу ІПВГ на економіку та суспільство країн-учасниць.

4. Підвищення ролі ІПВГ у забезпеченні справедливого енергетичного переходу.

5.Розвиток цифрових інструментів для збору, аналізу та візуалізації даних про видобувні галузі.

Розширення дії Стандарту ІПВГ на сектори відновлюваної енергетики (ВДЕ) в контексті справедливого енергетичного переходу є особливо актуальним  для України. Адже перехід до ВДЕ не тільки відповідає глобальним тенденціям сталого розвитку, але й створить нові можливості для України у напрямку децентралізації енергосистеми, що є стратегічно важливим фактором у контексті повоєнного відновлення та наявної безпекової ситуації. 

Незважаючи на те, що сферою впливу ІПВГ є традиційні джерела енергії, учасники заходу підтримують таке розширення напрямків роботи, адже  ІПВГ уже напрацювала ефективні механізми державного управління та спроможна забезпечити справедливий розподіл вигод від енергетичного переходу та мінімізацію негативних соціальних наслідків для громад, економіка яких базується на видобутку викопного палива.

Одним із механізмів ефективного управління є Валідація на відповідність вимогам Стандарту ІПВГ, до якої, зокрема, вже розпочала підготовку Україна. В межах заходів українська команда презентувала Звіт про прогрес за 2023 рік, який продемонстрував значні досягнення у впровадженні Стандарту ІПВГ, попри виклики війни.

Окрім цього, представники України зазначили, що продовжують роботу над забезпеченням прозорості у видобувних галузях, в т.ч.:

– вдосконаленням Електронної системи звітності та аналізу ІПВГ (Порталу ІПВГ);

– розширенням форм звітності ІПВГ в Україні для збільшення відсотка розкриття даних;

– адвокацією відкриття доступу до умов контрактів про користування надрами (УРП, концесія, ДСД та інші видобувні контракти) підписаних до грудня 2022 та повної публікації Угод, підписаних з 2022 року.

Водночас, були обговорені виклики, з якими стикається Україна в процесі підготовки до Валідації, зокрема:

– складнощі зі збором даних з тимчасово окупованих територій;

– необхідність адаптації вимог ІПВГ до умов воєнного часу;

– потреба у посиленні міжвідомчої координації для ефективного впровадження ІПВГ.

Загалом, результати зустрічей у Женеві підтвердили, що Україна залишається важливим гравцем у глобальному діалозі про прозорість видобувних галузей. Досвід впровадження ІПВГ в умовах війни є цінним для міжнародної спільноти, адже може стати основою для адаптації Стандарту ІПВГ до роботи у кризових умовах.