Процес розвитку ініціативи побачив своє відображення у новому Робочому плані ІПВГ 2024 – 2026. Були встановлені дуже високі та амбітні цілі. Про Робочий план з впровадження ІПВГ ми розповідали у наших попередніх публікаціях. 

Хто буде забезпечувати виконання заходів в межах Робочого плану ? 

• Міністерство енергетики України;
• Багатостороння група з імплементації ІПВГ ; 
• Національний секретаріат ІПВГ (згідно з частиною 8 ст. 8 ЗУ Про ІПВГ, для забезпечення роботи багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, утворює національний секретаріат ІПВГ).

Питання відновлення повноцінного функціонування Національного секретаріату ІПВГ України є одним з ключових на порядку денному. Поточні виклики в Україні, а також зміни у вимогах Стандарту ІПВГ 2023 року вимагають значної уваги до деталей під час впровадження ІПВГ.

Що нам відомо про Національний секретаріат ІПВГ ?

Впровадження ІПВГ потребує приділяти увагу повсякденній діяльності з підтримки уряду та багатосторонньої групи зацікавлених сторін у виконанні їхніх функцій. Одним із способів зробити це, як це зробили майже всі країни, що впроваджують ІПВГ, є створення Національного секретаріату.

Якщо коротко, то Національний Секретаріат ІПВГ – це орган, який відповідальний за реалізацію процесів та координацію національних зусиль у впровадженні ІПВГ.

Структура, повноваження та функції секретаріатів різняться від країни до країни залежно від потреб та конкретних умов. Державний орган, відповідальний за впровадження ініціативи, в складі якого зазвичай знаходиться секретаріат, може самостійно вирішувати, як створити, контролювати та визначити роль національного секретаріату.

Чому на 12 році членства в ІПВГ ми його відновлюємо? Чому так ?

Широкий спектр питань, які охоплює ініціатива, потребує значного людського ресурсу, експертів у різних сферах. Ініціатива повинна виходити за рамки взаємодії кількох Міністерств та стати однією із основ, яка забезпечує необхідним джерелом даних для формування майбутніх стратегій та планів Уряду.

Що трапилося з старим Національним Секретаріатом ?

Період до 2020 року. У Положенні про БГ ІПВГ від 26 грудня 2012 року було зазначено, що Секретаріат є виконавчим органом БГ ІПВГ. Секретаріат підпорядковувався Голові БГ ІПВГ, а його структура та чисельність затверджуються та змінюються простим голосуванням членів БГ ІПВГ за результатами засідання.

У 2013 році вперше було задокументовано необхідність створення Національного Секретаріату у складі 5 осіб.

У серпні 2015 року на засіданні БГ ІПВГ було представлено персонал Національного Секретаріату ІПВГ в Україні у складі 4 осіб: голова Національного секретаріату, менеджер з комунікацій, менеджер із закупівель, фінансовий менеджер.

Фінансування діяльності Національного секретаріату здійснювалося за рахунок коштів гранту Світового банку в межах проекту міжнародної технічної допомоги в 2015-2019 рр. і  включалося до паспорту бюджетної програми (КПКВК 1101630). 

З 2020 року підтримка функцій Секретаріату здійснювалася Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ в рамках проекту «Ефективне управління державними фінансами»  з фінансуванням донором напряму.

Як можна помітити, значний проміжок часу Національний секретаріат підтримувався виключно міжнародними партнерами.

Період після прийняття Закону про ІПВГ. Закон про ІПВГ, що набрав чинності в кінці 2018 року, та Положення про БГ ІПВГ від 08.09.2020 передбачали, що Національний секретаріат утворює Міненерго. 

В 2020 році в Міненерго була створена експертна група аналізу даних та забезпечення прозорості у видобувних галузях Директорату ресурсоефективних трансформацій, яка є структурним підрозділом Міненерго.

З лютого 2024 року Положення про експертну групу Міненерго передбачає, що вона виконує функції Національного секретаріату ІПВГ до моменту його створення.

Які подальші кроки щодо створення Національного Секретаріату ?

За підтримки Мультидонорського трастового фонду Глобальної програмної підтримки видобувної промисловості (EGPS), що адмініструється Світовим банком, було проведено дослідження щодо міжнародного досвіду структури Національних секретаріатів ІПВГ в інших країнах та потенційних моделей створення.

З основних висновків, які були отримані в рамках досліджень, можна виокремити наступні:

1. Недоліками поточної моделі існування Національного Секретаріату ІПВГ (виконання функцій структурним підрозділом Міненерго) є:

• Представниками Національного секретаріату будуть вважатися лише ті працівники Міністерства, які будуть виключно працювати у зазначеній експертній групі. В разі залучення консультантів донорами, ці консультанти не будуть мати юридичного статусу представників Національного Секретаріату;
• Зменшення фінансування з державного бюджету чи ліквідація експертної групи автоматично потягне за собою ліквідацію Національного Секретаріату ІПВГ;
• Необхідність внесення змін у Постанову КМУ «Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади» або скорочення посад в інших структурних підрозділах Міненерго у разі необхідності збільшення штатної чисельності працівників експертної групи.
• Потенційні вузькопрофільні експерти, які можуть залучатися в межах Міністерства, також не будуть вважатися представниками Національного секретаріату ІПВГ.
• Оскільки Положення про експертну групу включає й інші напрямки діяльності, окрім ІПВГ, профільні працівники не будуть мати можливості повноцінно займатися питаннями ІПВГ.
• Потребуватиме змін у Положення Міненерго.

2. З точки зору управління ризиками, ми можемо спостерігати залежність Національного секретаріату від донорської підтримки. Затримки чи призупинення такої допомоги призведуть до уповільнення чи зупинення роботи самої ініціативи. Це, в свою чергу, негативно вплине не лише на процес імплементації, але й на збереження історичної пам’яті про процеси та контакти з усіма стейкхолдерами.
3. Найбільш оптимальною моделлю функціонування нового Національного секретаріату ІПВГ є створення допоміжного/дорадчого органу при Міністерстві енергетики із застосуванням Моделі 2. Модель 2 передбачає, що Український Національний секретаріат, який функціонуватиме як постійний дорадчий/допоміжний орган при Міністерстві енергетики України, який частково складатиметься з працівників міністерства та зовнішніх експертів. Такий підхід враховує поточні обмеження щодо державної підтримки функціонування такого органу та можливість залучення експертів відповідно до завдань, які ставить перед собою ініціатива.

Серед переваг цієї моделі можна виокремити:

• Дорадчий/допоміжний орган створюється центральним органом виконавчої влади, яким буде Міністерство енергетики;
• Відповідає положенням Закону про ІПВГ про те, що Національний секретаріат створюється Міністерством енергетики;
• Функції дорадчого органу сумісні з функціями Національного секретаріату;
• Не потрібно створювати окрему юридичну особу, а відповідно не буде додаткового навантаження на державний бюджет;
• Модель 2: Консультанти, залучені донорами, формально можуть бути членами допоміжного органу (за згодою);
• Гнучкість у зміні кількості членів допоміжного органу.

Важливу увагу в процесі аналізу також було приділено визначенню структури та функцій працівників. Якщо поглянути на питання структури через призму міжнародного досвіду інших країн, то середній показник штатної кількості персоналу складає 9 осіб, а максимальний – 113 осіб.

Консультантом було наведено декілька варіантів потенційної структури майбутнього секретаріату, штатної чисельності та їх основних обов’язків.

Результати аналізу були представлені та обговорені членами БГ ІПВГ на воркшопах, які проводилися у листопаді 2024 року. На засіданні БГ ІПВГ, яке відбулося 18 грудня 2024 року, членами БГ ІПВГ було прийнято рішення рекомендувати Міненерго створити Національний секретаріат ІПВГ у формі консультативно-дорадчого органу у складі працівників Міненерго та незалежних консультантів.

Наразі Міністерство енергетики працює над підготовкою проекту Положення про Національний секретаріат ІПВГ та планує у найближчому майбутньому винести його на обговорення з членами БГ ІПВГ, а у подальшому прийняти відповідний Наказ про створення дорадчого органу при Міненерго.

Слід зауважити, що створення Національного секретаріату ІПВГ є прямим обов’язком Міненерго в рамках Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023—2025 роках. Згідно з даним Планом, Міненерго має створити Національний секретаріат ІПВГ до кінця 2025 року.

Наступним кроком у процесі формування Національного секретаріату буде його укомплектування, розробка та доопрацювання документів, необхідних для належного функціонування Національного секретаріату ІПВГ. 

Більш детальна інформація щодо подальших заходів наведена у Робочому плані ІПВГ 2024 – 2026, а саме у Національній цілі 1.3 «Запуск та функціонування Національного Секретаріату ІПВГ».

Висновок

Створення Національного секретаріату ІПВГ — це ключовий елемент інституційної спроможності України забезпечувати прозоре управління у видобувному секторі. Його запуск дозволить перейти від фрагментарних рішень до сталої координації процесів ІПВГ на національному рівні.

Ми будемо систематично інформувати щодо процесу створення Національного секретаріату ІПВГ. Щоб не пропустити інформацію, слідкуйте за нашою сторінкою EITI Ukraine/ ІПВГ в Україні у соціальній мережі Facebook та сторінкою Національного секретаріату ІПВГ.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні”, який реалізує команда ІПВГ у співпраці з Міненерго через ГО НОВА Енергія за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи Road4EaP Action — спільної програми ЄС та Ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд” (ПВУ).