Огляд витрат: що показав аналіз бюджетної програми, яка фінансує прозорість у видобувних галузях

25 листопада робоча група з огляду витрат державного бюджету у сфері паливно-енергетичного комплексу у частині видобувних галузей затвердила звіт за результатами аналізу бюджетної програми КПКВК 2401630 “Впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора”. Саме ця програма забезпечує фінансування підготовки Звітів ІПВГ в Україні, а отже формує основу прозорості у видобувному секторі. Документ охоплює період 2022–2024 років і вперше демонструє цілісну картину того, як держава інвестує у прозорість у видобувному секторі та який результат суспільство отримує в обмін на ці витрати.

Принципи ІПВГ включено до Плану для «Ukraine Facility» (Розділ 13 «Управління критично важливими матеріалами»), відповідно до якого одним із пріоритетних завдань залишається забезпечення прозорості у видобувних галузях, зокрема шляхом постійної активної участі в Ініціативі прозорості видобувних галузей, а також заходи для забезпечення доступності геологічних даних, розвитку мінерально-сировинної бази та створення доступної інформації про геологічні дані для надрокористувачів. Окрему увагу також приділяють запровадженню обов’язкової екологічної, соціальної та управлінської звітності (ESG) для гірничого та видобувного секторів, що забезпечить прозорість та підзвітність щодо виконання стандартів ESG для видобувних  галузей.

Аналіз показав, що загальний обсяг фінансування за трирічний період становив менше 10 млн грн, причому в окремі роки відбувалися значні коливання. Найнижчим рівень фінансування був у 2022 році — у період активної фази повномасштабної війни фінансування було тимчасово скорочене майже удвічі. Уже в 2023–2024 роках видатки повернулися до стабільного рівня, який забезпечив повноцінну підготовку звіту.

Вартість підготовки Звіту ІПВГ в Україні відповідає середньому рівню у Світі, проте готується швидше і охоплює 11 галузей, в той час як у багатьох країнах розкриваються тільки 1-3 сектори.

Середня вартість одного Звіту ІПВГ становила близько 3,2 млн грн. Робоча група зазначає: попри зовнішні обставини, жодного року підготовка звіту не була зірвана, а якість даних — навпаки, продемонструвала динаміку покращення.

Один із ключових показників — рівень звірки даних між компаніями та державними органами. У 2023 році він становив 98,67%, що є найвищим показником за останні роки. 

У звіті також зафіксовано, що кількість компаній, які проходять звірку, зростає. Це демонструє поступове розширення охоплення сектору, а відповідно покращення репрезентативності загальної картини платежів у видобувній сфері.

Бюджетна програма, яка фінансує підготовку звітів ІПВГ, справді працює на ті результати, заради яких її створювали. Вона забезпечує регулярну появу достовірних даних про платежі та доходи у видобувному секторі, а сама якість цієї інформації з року в рік зростає. Серед позитивних тенденцій відзначено:

  • підвищення якості звітних даних;
  • розширення напрямів, за якими збираються показники;
  • посилення співпраці компаній із державою;
  • зростання рівня цифровізації процесів.

Разом з тим, огляд дає змогу побачити й інший бік процесу — його вартість. Підготовка звіту залишається дорогою процедурою не тому, що система неефективна, а тому що в Україні досі немає інституції, яка взяла б на себе функцію створення звітності всередині держави. Через це кожен рік держава фактично починає з нуля: закуповує зовнішні послуги, формує технічне завдання, координує роботу підрядників. Такий підхід дозволяє забезпечити результат, але не створює довгострокової економії. І саме це головний висновок, який пропонує огляд.

Одним із ключових рішень, запропонованих у звіті, є:

  • автоматизація підготовки звітів ІПВГ,
  • інтеграція Порталу ІПВГ із державними реєстрами,
  • використання алгоритмів штучного інтелекту для валідації даних.

Такі підходи дозволять не лише знизити вартість звітності, але й забезпечити вищу швидкість оновлення даних — фактично наблизити Україну до моделі «систематичного розкриття», яка є актуальним трендом у міжнародній спільноті ІПВГ.

Звіт про огляд витрат акцентує увагу на функціонуванні Порталу ІПВГ https://eiti.gov.ua/.

У 2023-2025 роках громадська організація «НОВА Енергія» у рамках реалізації проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості», що впроваджується Німецьким Товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, а також відповідно до грантової угоди №81297570 «Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)», продовжує надавати технічну підтримку Міністерству енергетики України у розвитку функціоналу Порталу ІПВГ.

Онлайн-платформа (портал) ІПВГ – це інтегрована інформаційна система Міністерства енергетики України, призначена для збору, перевірки, аналізу та публікації даних про діяльність видобувних компаній і надходження від видобувного сектору до державного та місцевих бюджетів. Її мета – забезпечити електронне звітування компаній і державних органів, спростити перевірку даних, підвищити прозорість і забезпечити зручний доступ до контекстної інформації про управління природними ресурсами.

Система функціонує в тестовому режимі, проте вже зараз дає змогу компаніям здійснювати подання звітів онлайн, державним органам – отримувати інформацію, необхідну для прийняття рішень, а громадськості – отримувати відкриту інформацію про стан видобувного сектору. Передбачено поступове розширення можливостей, зокрема, інтеграцію з базами даних ДПС, Держгеонадр та Мінфіну через API, а також впровадження аналітичних модулів для оцінки динаміки платежів і видобутку (План дій порталу ІПВГ на 2024–2025 рр.).

Платформа структурно повторює зміст національних звітів ІПВГ і містить як звітні, так і контектстні модулі.

Користувачі платформи авторизуються через систему державної ідентифікації (наприклад, через id.gov.ua) та використовують кваліфікований електронний підпис (КЕП). Для юридичних осіб (видобувні компанії) і фізичних осіб передбачено окремі кабінети. Онлайн-платформа ІПВГ України містить інтерактивні дашборди (панелі візуалізації даних), які дозволяють у зручному графічному форматі відстежувати показники видобувного сектору, фінансові потоки, дані звітності та динаміку надходжень до бюджету. Ці інструменти створено для підвищення доступності та зрозумілості даних про видобувні галузі для громадян, інвесторів, органів влади й аналітичних установ.

Таким чином, онлайн-платформа ІПВГ (або Портал ІПВГ) є не лише інструментом подання звітності, а й національним інформаційним порталом з питань управління природними ресурсами, який інтегрує фінансові, правові, екологічні та статистичні дані про видобувний сектор України.

Розглянуті у звіті сценарії розвитку показують еволюцію: від збереження поточного підходу (передбачуваного, але обмеженого) до часткової інституціоналізації, яка дозволила б сформувати власну експертизу в межах держави. Найперспективнішим виглядає шлях цифровізації. Він дає можливість одночасно зменшити витрати, підвищити швидкість роботи й посилити стабільність процесу, щоб звітність ІПВГ не залежала від зовнішніх підрядників і стала повноцінним елементом державної аналітичної інфраструктури.

Окремою лінією огляду проходить тема майбутнього – розширення звітності на видобуток критичної сировини. Літій, графіт, кобальт та інші ресурси, що визначатимуть енергетичний та технологічний ландшафт найближчих десятиліть, уже зараз потребують прозорого та системного підходу. Включення цих сегментів до звітності ІПВГ виглядає не як вимога чи амбіція, а як логічний і неминучий крок, який забезпечить Україні місце у глобальних ланцюгах постачання критичних матеріалів.

У підсумку, огляд витрат не просто оцінює виконану роботу, він показує, куди може рухатися система прозорості далі. Він демонструє, як інвестиції держави в підзвітність повертаються у вигляді кращих даних, більш передбачуваного управління і формування довіри, яка є основою ефективної енергетичної політики. 

Цей матеріал розроблено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).