Процес модернізації нормативно-правової бази, що регулює прозорість видобувних галузей в Україні, перебуває на важливому етапі, який визначає не лише відповідність держави міжнародним стандартам, а й саму архітектуру управління природними ресурсами в умовах посткризового відновлення.
Наразі триває підготовка проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. Робота над документом, розпочата за підтримки експертів «Діксі Груп» у 2024 році, має на меті адаптувати національне законодавство до оновленого Стандарту ІПВГ 2023 року. Основний фокус реформи спрямований на інтеграцію питань енергетичного переходу, розширення екологічної звітності та цифровізацію процесів розкриття даних.
Важливо розуміти, що впровадження ІПВГ в Україні відбувається в умовах воєнного стану, що накладає особливі обмеження на публічність даних. Проте, як зазначають представники Міністерства енергетики, повне виконання вимог Стандарту є неможливим без дотримання балансу між безпековими ризиками та необхідністю демонструвати міжнародним партнерам і суспільству, що багатства надр не розкрадаються навіть під час війни. Це підтверджує інтеграція зобов’язань ІПВГ до 7-го Плану дій Відкритого Уряду, де прозорість видобувного сектору визначена як пріоритет антикорупційної політики.
Проєкт закону передбачає системне оновлення понятійного апарату Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (Закон № 2545-VIII) та суміжних актів. Основна зміна полягає у заміні терміну «електронна система подання та аналізу звітності» на офіційну назву «Портал ІПВГ». Законопроєкт визначає Портал як державну інформаційно-комунікаційну систему, яка забезпечує повний цикл роботи з інформацією: від збирання та накопичення до захисту, пошуку та розкриття даних.
Розвиток Порталу ІПВГ є пріоритетом, зафіксованим у 7-му Плані дій Відкритого Уряду. Законопроєкт передбачає передачу виключних майнові прав на програмне забезпечення Порталу державі в особі Міністерства енергетики. Це гарантує сталість функціонування системи та її розвиток як ключового антикорупційного інструменту.
Під час погоджувальних нарад з Державною службою геології та надр обговорювалися питання інтеграції Порталу ІПВГ з Державним реєстром спеціальних дозволів на користування надрами. Основним завданням є автоматизація обміну даними, щоб уникнути дублювання звітності для бізнесу та забезпечити публічний доступ до координат ділянок у машиночитному форматі.
Важливий аспект законопроєкту – посилення прозорості в екологічній сфері відповідно до вимог Вимог 3.4 та 6.4 Стандарту ІПВГ. Передбачається оприлюднення висновків обов’язкового екологічного аудиту на вебсайтах суб’єктів господарювання та забезпечення вільного доступу до звітів. Це рішення повністю відповідає принципам Орхуської конвенції.
Окрему увагу приділено післяпроєктному моніторингу в межах оцінки впливу на довкілля (ОВД). У ході обговорень із Міністерством економіки було акцентовано на важливості оприлюднення результатів моніторингу, що дозволить громадам отримувати актуальну інформацію про стан довкілля в районах видобутку.
Одним із питань, що потребують подальшого методологічного опрацювання, є впровадження Вимоги 5.3 Стандарту ІПВГ щодо розкриття прогнозів доходів від видобувного сектору. Під час обговорення Міністерство фінансів зазначило, що чинна процедура розроблення Бюджетної декларації передбачає прогнозування доходів у цілому по країні, а не за конкретними галузями.
Наразі тривають консультації щодо узгодження цього положення з нормами Бюджетного кодексу. Експертна спільнота пропонує розглянути можливість використання агрегованих показників щодо рентної плати як базового рівня розкриття прогнозованих надходжень, що дозволить виконати міжнародні очікування без створення додаткового адміністративного навантаження.
Секретаріат ІПВГ та Багатостороння група приділяють особливу увагу договорам про спільну діяльність (ДСД). Законопроєкт пропонує механізм, за якого звіт про платежі подається не лише уповноваженим учасником ДСД, а й безпосереднім власником спеціального дозволу на користування надрами. Це забезпечує цілісність даних про фінансові потоки в межах кожного проєкту.
Також розширюються вимоги до звітності про соціальні та інфраструктурні витрати компаній. Передбачається розкриття інформації про витрати на соціальні потреби, охорону довкілля та покращення інфраструктури з деталізацією по кожному проєкту.
Вперше в українському законодавстві впроваджується вимога щодо розкриття гендерно дезагрегованих даних у видобувному секторі. Компанії надаватимуть інформацію про середньооблікову кількість працівників кожної статі за професійним рівнем та співвідношення заробітних плат. Ці дані стануть основою для формування політик рівних можливостей та підвищення привабливості галузі для кваліфікованих фахівців.
Підготовка змін до законодавства є результатом конструктивної взаємодії органів влади, бізнесу та громадського сектору. Запровадження Порталу ІПВГ, перехід на машиночитані формати даних та розширення екологічної звітності є ключовими кроками до створення прозорого та інвестиційно привабливого видобувного сектору в Україні. Подальша робота над законопроєктом буде зосереджена на фіналізації методологічних аспектів прогнозування доходів та технічній інтеграції державних реєстрів.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Комунікаційна підтримка впровадження ІПВГ в Україні». Проєкт реалізується командою ІПВГ у партнерстві з Міністерством енергетики України та громадською організацією «Нова Енергія». Фінансування здійснюється Європейським Союзом через програму Road4EaP, яку впроваджує Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» (OGP).