Цифровий портал сам собою не гарантує прозорості. Навіть технологічно розвинена система не дасть надійних даних, якщо користувачі неправильно визначають одиниці вимірювання, застосовують неактуальні коди платежів, не заповнюють обов’язкові поля або подають неповний пакет форм.
Саме цій практичній проблемі був присвячений онлайн-тренінг «Звіт про платежі на користь держави: нові можливості Порталу ІПВГ України — 7.0», який ГО «НОВА Енергія» провела 22 липня 2026 року для майже 100 представників підприємств видобувної галузі та компаній, що здійснюють транспортування нафти і газу.
Захід відбувся під час звітної кампанії за 2025 рік. На офіційному Порталі ІПВГ граничним терміном подання звітів за цей період визначено 1 вересня 2026 року. Це означає, що учасники отримали роз’яснення не абстрактно «на майбутнє», а безпосередньо перед завершенням підготовки обов’язкової звітності.
Чому звітування у 2026 році потребує додаткової уваги
Портал ІПВГ поєднує електронну систему подання й аналізу звітності з платформою відкритих даних про видобувну галузь. Інформація, яку вносять компанії та державні органи, надалі використовується для аналізу платежів, діяльності підприємств, управління природними ресурсами та підготовки національної звітності ІПВГ.
У 2026 році користувачі працюють із суттєво оновленою системою. У межах переходу до екосистеми даних було оновлено 38 форм та запроваджено 24 нові. Змінилися не лише назви або зовнішній вигляд документів. Оновлення стосуються структури даних, обов’язкових полів, довідників, окремих видів платежів, інформації про державні підприємства, соціальні проєкти, транспортування вуглеводнів і проєктну діяльність.
Під час тренінгу виконавчий директор ГО «НОВА Енергія» Віталій Филенко розглянув перелік підзвітних підприємств, логіку подання звітності та актуальні форми для видобувних компаній.
Учасникам пояснили, як пов’язані між собою загальні дані підприємства, інформація про кінцевих бенефіціарних власників, окремі види проєктної діяльності, обсяги видобутку, платежі на користь держави, соціальні проєкти та державна допомога.
Практичний акцент було зроблено на тому, що інформація в різних формах має бути узгодженою. Наприклад, дані про спеціальні дозволи на користування надрами повинні відповідати інформації у формах про проєктну діяльність, видобуток, запаси й ресурси та рентні й екологічні платежі. Якщо в одній формі зазначено дозвіл або вид діяльності, якого немає в інших пов’язаних розділах, це створює ризик розбіжностей під час подальшої перевірки.
Окремий блок тренінгу стосувався якості даних і помилок, які найчастіше виникають під час звірки платежів.
Один із показових прикладів — неправильне зазначення одиниць вимірювання. Більшість сум у формах потрібно подавати в тисячах гривень. Якщо підприємство вносить значення у гривнях, а державний орган передає дані в тисячах гривень, система фіксує розбіжність у 1 000 разів.
Під час тренінгу експерти розповіли, що були випадки, коли через таку помилку показники за рентною платою, податком на доходи фізичних осіб, єдиним соціальним внеском, платою за землю та екологічним податком формально відрізнялися майже на 100 000%. Причиною була не несплата податку, а некоректна розмірність даних.
Практична цінність такого розбору полягає в тому, що компанія може усунути причину розбіжності ще до подання звіту. Це зменшує кількість уточнювальних запитів, повторних перевірок і ручної роботи як для самого підприємства, так і для команди, яка проводить звірку.
Серед інших системних проблем, розглянутих під час тренінгу:
— різний рівень деталізації кодів класифікації доходів бюджету в даних компаній і державних органів;
— поява нових і вилучення застарілих кодів протягом звітного періоду;
— дублювання одного платежу в різних наборах даних;
— накопичувальний формат відомостей, який може спричинити подвійний підрахунок;
— надмірне округлення сум;
— неповні пакети даних;
— зміна структури файлів, які надходять від державних органів;
— невідповідність інформації між пов’язаними формами.
Це не лише технічні незручності. Кожна така проблема впливає на достовірність фінального набору відкритих даних, на підставі якого суспільство має оцінювати платежі й діяльність підприємств видобувного сектору.
Що саме змінилося для користувачів Порталу
CISO Порталу ІПВГ Микола Ситник продемонстрував практичні зміни в кабінеті користувача та технічні аспекти подання звітів.
Перед початком роботи підприємствам необхідно перевірити облікові дані. Частина цієї інформації автоматично використовується в інших формах, під час звірки платежів і в публічній частині Порталу. Оновлювати дані організації може її керівник або адміністратор.
Важливо правильно зазначати відокремлені підрозділи, оскільки компанії можуть подавати агреговані дані разом із показниками своїх підрозділів, тоді як державні органи передають інформацію окремо щодо кожного з них. Якщо цей зв’язок не налаштований, дані потребують додаткової агрегації перед звіркою.
Так само необхідно коректно відображати зв’язки між материнськими й дочірніми компаніями. Ця інформація використовується для формування консолідованого звіту.
Для скорочення часу роботи на Порталі передбачено масовий вибір чернеток і підписання кількох розділів. Водночас користувачам рекомендували спочатку завершувати і підписувати Форму 1 «Загальні дані», оскільки внесена до неї інформація використовується в інших частинах звіту.
Перед підписанням потрібно застосовувати функцію перевірки розділів на помилки. Вона допомагає виявити незаповнені обов’язкові поля та технічні невідповідності до остаточного подання.
Окремо було пояснено обмеження імпорту. Шаблони форм можна вивантажувати у форматі XLSX, однак заповнені файли імпортуються не для всіх розділів. Форми зі складною структурою, зокрема інформація про кінцевих бенефіціарних власників і деякі форми щодо фінансування державних підприємств, потребують ручного внесення або використання динамічних блоків.
Порожнє поле не завжди означає нуль
Представник ТОВ «Ернст енд Янг» Марк Герула розглянув особливості подання звітності у 2026 році та ситуації, які потребують окремого підходу.
Зокрема, учасники дізналися про порядок розкриття інформації за договорами про спільну діяльність та угодами про розподіл продукції, а також алгоритм дій у разі відчуження або анулювання спеціального дозволу.
Якщо право на користування надрами протягом звітного періоду було передано іншій компанії, звітність мають подати обидва підприємства. Компанія, яка відчужила дозвіл, повинна також актуалізувати інформацію про нього на Порталі.
Якщо діяльність у межах певного спеціального дозволу протягом року не здійснювалася, відповідні поля не можна просто залишити порожніми. Компанія має прямо відобразити відсутність діяльності, поставивши нуль у графах щодо нарахованих і фактично сплачених сум. Це дозволяє відрізнити підтверджену відсутність платежу від незаповненої або пропущеної інформації.
Підприємствам також рекомендували відображати платежі окремо щодо кожної територіальної громади, на яку поширюється дія спеціального дозволу. Обов’язковим є зазначення коду КАТОТТГ. Це формує основу для аналізу платежів не лише на загальнодержавному, а й на територіальному рівні.
Чому поле «Примітка» є частиною якості даних
Одним із практичних інструментів, на якому зосередили увагу учасників, стало поле «Примітка».
Його не варто сприймати як другорядне або необов’язкове доповнення. Саме в примітці компанія може пояснити:
— застосований курс валюти;
— зміну коду КАТОТТГ;
— особливості розрахунку платежу;
— причини відсутності показника;
— відмінності між нарахованою і фактично сплаченою сумою;
— інші обставини, необхідні для коректної інтерпретації даних.
Наприклад, якщо платіж здійснювався у валюті, відмінній від гривні, підприємство повинно пояснити, який курс було застосовано. У примітці також можна залишити додаткову інформацію, важливу для Незалежного адміністратора під час звірки.
Таким чином, якість звітності визначається не лише тим, чи заповнена форма, а й тим, чи можна однозначно зрозуміти зміст кожного показника.
Також, під час тренінгу окремо розглянули статуси опрацювання звітності.
Звіт про платежі на користь держави складається з 28 форм. Консолідований звіт містить 29 форм. Система присвоює статус «Подано» лише після того, як сформовано повний передбачений пакет за відповідний рік.
Це важливе практичне уточнення. Наявність підписаних окремих розділів ще не означає, що підприємство виконало вимоги щодо подання звітності. Користувач має перевірити статус кожної форми та загальний статус усього звіту.
Після основної частини тренінгу учасники мали можливість поставити запитання та отримати індивідуальні консультації. Такий формат був передбачений ще на етапі анонсування заходу, оскільки частина проблем користувачів залежить від структури конкретного підприємства, його спеціальних дозволів, видів діяльності та налаштувань кабінету.
Практичну цінність навчання підтвердило підсумкове опитування учасників. За п’ятибальною шкалою вони оцінили зміни у своїй здатності використовувати дані й технологічні рішення Порталу ІПВГ для виконання професійних завдань у середньому на 4,6 бала. 72% респондентів поставили максимальну оцінку — 5 балів, ще 16% — 4 бали. Це свідчить, що учасники отримали не лише роз’яснення щодо оновлених вимог, а й практичні навички роботи з Порталом.
Портал ІПВГ є прикладом GovTech-рішення, але його суспільна цінність виникає лише тоді, коли дані стають зрозумілими, доступними для аналізу та придатними для використання державою, бізнесом, медіа, експертами й громадами.
Саме тому проєкт «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні» підтримує не лише розроблення цифрових інструментів, а й орієнтовані на потреби користувачів рішення для прозорого та інклюзивного відновлення. Офіційний опис проєкту GIZ окремо наголошує на взаємодії публічної адміністрації та громадянського суспільства під час розроблення таких рішень.
Технологія створює можливість для прозорості. Але перетворити її на реальний механізм підзвітності можна лише через якісні дані, компетентних користувачів і постійну взаємодію між державою, бізнесом та громадськістю.
Тренінг проведено ГО НОВА Енергія в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», який впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.