Днями у Києві відбувся круглий стіл “EITI: громадськість, бізнес, уряд. Співпраця заради прозорості та інвестицій”, який проводився для обговорення проблем, пов’язаних зі звітуванням українських видобувних компаній за стандартом ЕІТІ.
Захід відбувся за підтримки Палати податкових консультантів, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та аналітичного центру DiXi Group, і зібрав представників державних органів влади, видобувних компаній, громадськості та партнерів Багатосторонньої групи зацікавлених осіб (БГЗО) навколо питань імплементації ЕІТІ в Україні.
Руслан Лазаренко, спеціаліст проекту GIZ “Підтримка реформи управління державними фінансами”, наголосив на готовності фінансово та експертно підтримати підготовку національного звіту ЕІТІ до середини жовтня 2015 року. Він відзначив необхідність партнерського ставлення держави до інших учасників процесу ЕІТІ – бізнесу та громадськості.
Директор Палати податкових консультантів Лариса Антощук розповіла про підсумки семінару для видобувних компаній щодо заповнення звітності в рамках ЕІТІ. За її словами, анкетування більше 50 учасників засвідчило їх готовність до співпраці, у т.ч. 98% опитаних не вважають запропонований проект звітного шаблону ЕІТІ обтяжливим.
Коментуючи опрацювання шаблону із зацікавленими сторонами, радник Міністра енергетики Олеся Нехорошко зауважила, що завдяки обговоренню документ було наближено до реалій: відштовхуючись від класифікації доходів бюджетів, до шаблону було включено всі платежі. Також було розроблено проект інструкції для заповнення шаблону, який має бути затверджений БГЗО на найближчому засіданні. Вона також анонсувала наказ Міненерговугілля про заповнення шаблону в 2015 році.
Олександр Шумський із Державної фіскальної служби ще раз акцентував увагу на тому, що ЕІТІ не є додатковою формою звітності. Водночас, невеликих змін законодавства може бути недостатньо для якісної організації процесу. “Україна є першою країною, що буде звітувати за ЕІТІ без спеціального звітного стандарту для гірничих компаній”, сказав він. Фахівець також виступив за прийняття національної програми із запровадження ЕІТІ, а також змін до ст. 35.4 Податкового кодексу, які уможливлять розкриття даних без письмового дозволу на це компаній, і Кодексу про надра, який поки не зобов’язує розкривати інформацію в угодах про надрокористування.
Президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко запросила присутніх на круглий стіл, який відбудеться 6 квітня для обговорення законопроекту та проекту урядової постанови, спрямованих на зняття перешкод для підготовки першого українського звіту ЕІТІ. Вона зазначила, що документи розроблялися за участі громадськості, зараз же настала черга за їх адвокатуванням у парламенті.
“Громадськість хоче бачити в одному документі всі дані про перелік ліцензій, їх власників, платежі до державного та місцевого бюджетів, інші відрахування. Стандарт ЕІТІ дозволяє це зробити”, сказала Олена Павленко. Вона також закликала до об’єктивного і справедливого висвітлення процесу з боку ЗМІ, зокрема висловила готовність відкрито обговорювати проблемні питання.
З цією тезою погодилася менеджер з комунікацій Київського міжнародного енергетичного клубу “Q club” Світлана Мізіна, яка підтвердила: саме на громадськості лежатиме велика відповідальність за поширення інформації про ЕІТІ.
До речі, серед проблемних питань у розкритті інформації видобувного сектора присутні виділили наступні: неврегульованість розподілу гірничої ренти, відсутність даних про формування соціально-економічних програм для місцевих громад, відсутність процедур для розкриття даних про бенефіціарів, необхідність підготовки зчитуваних форматів (machine-readable format) даних, організація звітності для підприємств на анексованих та окупованих територіях, доступність даних про управління державними компаніями.
Лариса Микитко, головний спеціаліст Міненерговугілля, нагадала, що ЕІТІ є також зобов’язанням і для уряду. Необхідність невеликих змін до законодавства вона пояснила тим, що зараз нема вимоги до компаній по наданню відповідної інформації, навіть за зверненням Міненерговугілля. Також, серед найближчих кроків – схвалення БГЗО Технічного завдання для адміністратора, початок процедури його відбору, спільної роботи з підготовки звіту ЕІTІ, реалізація комунікаційної стратегії ЕІТІ в Україні. “Ми очікуємо на підписання грантової угоди зі Світовим банком, а це свідчення перспективності цієї роботи, яка сприятиме укріпленню кредитного рейтингу України, підвищенню доступності міжнародних фінансових ресурсів, реалізації державної антикорупційної політики”, заявила вона.
Висловлюючи точку зору учасників ринку, президент Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мизовець вказав, що ЕІТІ значно прояснить ситуацію зі справжнім обсягом платежів та соціального навантаження інвесторів. Не виключено, що це може призвести до перегляду ставок рентних платежів, нещодавно підвищених урядом. Однак, за його словами, найперше слід сформувати структуроване законодавство для впровадження ЕІТІ.
За підсумками обговорення, учасники круглого столу прийняли резолюцію на підтримку підготовки першого звіту ЕІТІ, яку буде направлено до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та відповідальних відомств (Міненерговугілля, Мінфіну, Мінприроди).
Резолюція круглого столу (doc, 40 kb)
Роман Ніцович, ЕІТІ в Україні